Гендерні особливості клініко-інструментальних показників хворих на гострий Q-інфаркт міокарда після первинного коронарного втручання

Abstract

Мета роботи – встановити гендерні особливості перебігу гострого періоду Q-інфаркту міокарда в пацієнтів після первинного коронарного втручання. Матеріали та методи. Проаналізували результати клініко-інструментального обстеження 58 хворих на Q-інфаркт міокарда (Q-ІМ) у гострому періоді. Хворих поділили на 2 групи за гендерною ознакою: 1 група (n = 33) – чоловіки, медіана віку – 61,0 (55,0; 69,0) року, 2 група (n = 25) – жінки, медіана віку – 69,0 (63,0; 78,0) року. Усім хворим виконали коронароангіографію з наступною ангіопластикою та стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії. Результати. У чоловіків встановили вірогідно вищий рівень лейкоцитів (на 24,7 %, р = 0,02) і вірогідно менший уміст у плазмі крові ліпопротеїдів низької щільності (на 30,9 %, р = 0,007), зафіксували тенденцію до вищої концентрації МВ-КФК на час надходження у стаціонар (на 41,0 %, р = 0,11) порівняно з жінками. У жінок виявили вірогідно більший розмір задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ) (на 7,31 %, р = 0,02) та тенденцію до переважання товщини міжшлуночкової перетинки (на 7,46 %, р = 0,1), кінцево-діастолічний і кінцево-систолічний розміри ЛШ мали тенденцію до переважання в чоловіків (на 2,41 %, р = 0,47 та 7,81 %, р = 0,19 відповідно). У чоловіків виявили меншу швидкість піка А (на 23,37 %, р = 0,007) та більше співвідношення E/A (на 52,27 %, р = 0,009), на 28,57 % рідше виникала діастолічна дисфункція (ДД) ЛШ (χ2 = 2,89, р = 0,08). У чоловіків виявили тенденцію до формування ексцентричної гіпертрофії міокарда ЛШ (χ2 = 2,39, р = 0,12) і ДД ЛШ 2 типу (χ2 = 3,82, р = 0,07). У жінок частіше виникала ДД 1 типу (χ2 = 5,71, р = 0,02). У чоловіків спостерігали тенденцію до формування зон акінезії ЛШ (χ2 = 2,5, р = 0,09) та зниження фракції викиду ЛШ (χ2 = 1,57, р = 0,31). Висновки. У гострому періоді Q-ІМ після реваскуляризації в чоловіків частіше формується систолічна дисфункція, що супроводжується більшою кількістю ускладнень у вигляді гострої лівошлуночкової недостатності, частіше спостерігають формування ексцентричного типу гіпертрофії міокарда ЛШ і ДД 2 типу, частіше виявляють ознаки системного запалення. У жінок у гострому періоді Q-ІМ після реваскуляризації ремоделювання міокарда ЛШ частіше відбувається за концентричним типом і супроводжується ДД ЛШ 1 типу. The aim: to determine gender differences in the course of acute Q-wave myocardial infarction in patients after primary coronary intervention. Materials and methods. Results of clinical and instrumental examination of 58 patients with acute Q-wave myocardial infarction were analyzed. Patients were divided into 2 groups according to gender: group 1 (n = 33) – men, mean age 61.0 (55.0; 69.0) years, group 2 (n = 25) – women, mean age 69.0 (63.0; 78.0) years. All the patients underwent coronary angiography followed by angioplasty and stenting of the infarct-dependent coronary artery. Results. In men, the number of leukocytes was significantly higher (by 24.7 %, P = 0.02) and the plasma level of low-density lipoproteins was significantly lower (by 30.9 %, P = 0.007), there was a tendency towards a higher concentration of creatine kinase-MB (by 41.0 %, P = 0.11) at the time of hospital admission as compared to women. Women showed significantly increased thickness of the posterior wall of the left ventricle (LV) (by 7.31 %, P = 0.02) and a tendency towards the prevalence of the interventricular septum wall thickness (by 7.46 %, P = 0.1). The LV end-diastolic and end-systolic dimensions tended to prevail in men (by 2.41 %, P = 0.47 and by 7.81 %, P = 0.19, respectively). Men were found to have a lower peak A rate (by 23.37 %, P = 0.007), a higher E/A ratio (by 52.27 %, P = 0.009), LV diastolic dysfunction (DD) occurred less frequently (χ2 = 2.89, P = 0.08), and there was a tendency to develop eccentric LV hypertrophy (χ2 = 2.39, P = 0.12) and type 2 LV DD (χ2 = 3.82, P = 0.07). Type 1 DD was more common in women (χ2 = 5.71, P = 0.02). In men, there was a tendency to the formation of zones of LV akinesia (χ2 = 2.5, P = 0.09) and decreased LV ejection fraction (χ2 = 1.57, P = 0.31). Conclusions. In the acute period of Q-wave myocardial infarction after revascularization, in men, unlike in women, systolic dysfunction is developed more often. It is accompanied by acute left ventricular failure, eccentric left ventricular hypertrophy and type 2 diastolic dysfunction formation as well as signs of systemic inflammation. In women, in the acute period of Q-wave myocardial infarction after revascularization, concentric left ventricular remodeling occurs more frequently and is accompanied by type 1 left ventricular diastolic dysfunction. Цель работы – установить гендерные отличия течения острого периода Q-инфаркта миокарда у пациентов после первичного коронарного вмешательства. Материалы и методы. Проанализировали данные клинико-инструментального обследования 58 больных Q-инфарктом миокарда (Q-ИМ) в остром периоде. Больных поделили на 2 группы по гендерному признаку: 1 группа (n = 33) – мужчины, медиана возраста – 61,0 (55,0; 69,0) года, 2 группа (n = 25) – женщины, медиана возраста – 69,0 (63,0; 78,0) года. Всем больным проводили коронароангиографию с последующей ангиопластикой и стентированием инфарктзависимой коронарной артерии. Результаты. У мужчин установлен достоверно более высокий уровень лейкоцитов (на 24,7 %, р = 0,02) и достоверно меньшее содержание в плазме крови липопротеидов низкой плотности (на 30,9 %, р = 0,007), отмечена тенденция к более высокой концентрации МВ-КФК при поступлении в стационар (на 41,0 %, р = 0,11). У женщин отмечен достоверно больший размер задней стенки левого желудочка (ЛЖ) (на 7,31 %, р = 0,02) и тенденция к преобладанию толщины межжелудочковой перегородки (на 7,46 %, р = 0,1), конечно-диастолический и конечно-систолический размеры ЛЖ имели тенденцию к преобладанию у мужчин (на 2,41 %, р = 0,47 и 7,81 %, р = 0,19 соответственно). У мужчин установлена более низкая скорость пика А (на 23,37 %, р = 0,007) и большее соотношение E/A (на 52,27 %, р = 0,009), на 28,57 % реже диагностировали диастолическую дисфункцию (ДД) ЛЖ (χ2 = 2,89, р = 0,08). У мужчин отмечена тенденция к фор- мированию эксцентрической гипертрофии ЛЖ (χ2 = 2,39, р = 0,12) и ДД ЛЖ 2 типа (χ2 = 3,82, р = 0,07). У женщин чаще возникала ДД 1 типа (χ2 = 5,71, р = 0,02). У мужчин наблюдали тенденцию к формированию зон акинезии ЛЖ (χ2 = 2,5, р = 0,09) и снижение фракции выброса ЛЖ (χ2 = 1,57, р = 0,31). Выводы. В остром периоде Q-ИМ после реваскуляризации у мужчин чаще формируется систолическая дисфункция, что сопровождается большим количеством осложнений в виде острой левожелудочковой недостаточности, чаще наблюдают формирование эксцентрического типа гипертрофии миокарда ЛЖ и ДД 2 типа, чаще отмечают признаки системного воспаления. У женщин ремоделирование миокарда ЛЖ чаще происходит по концентрическому типу и сопровождается ДД ЛЖ 1 типа.