Нова мініінвазивна технологія хірургічного лікування оваріальних кіст у дітей

Abstract

Актуальне питання хірургії дитячого віку – лікування оваріальних кіст на основі розроблення нових технологій хірургічної корекції захворювання. Мета роботи – здійснити аналіз ефективності використання нового мініінвазивного способу видалення кістозних новоутворень яєчників у дітей. Матеріали та методи. Виконали ретроспективний аналіз 77 пацієнток віком від 3 місяців до 17 років з оваріальними кістами. Хворих поділили на 3 групи залежно від використаних під час лікування хірургічних технологій. У I групу ввійшли 32 (41 %) дівчинки, яким виконали цистектомію за запропонованою нами методикою видалення кіст яєчників у дітей. II група – 19 (25 %) дітей, яким здійснили лапароскопічну операцію. ІІІ групу становили 26 (34 %) осіб, яким виконали гібридну лапароскопічно асистовану цистектомію. Проаналізували вік хворих, характер і кількість ускладнень перебігу захворювання, розміри кістозних новоутворень, тривалість оперативних утручань, кількість випадків, що супроводжувалися виливом умісту кіст у черевну порожнину під час операції, тривалість госпіталізації. Результати. Середній вік усіх хворих – 11,23 ± 0,57 року. Планові госпіталізації становили 46 (59,7 %) випадків. Тривалість операції в І групі майже в 1,5 раза менша (р < 0,05), ніж у хворих ІІ групи, та вдвічі менша, ніж у дітей ІІІ групи (р < 0,05). Вилив умісту кісти у вільну черевну порожнину спостерігали у 35 (91,4 %) хворих III групи, а це потребувало додаткових заходів для санації черевної порожнини. Техніка запропонованого мініінвазивного трансабдомінального оперативного втручання дала можливість уникнути цього ускладнення в усіх 32 осіб І групи. Тривалість госпіталізації в дітей І та ІІ груп спостереження суттєво не відрізнялась (р ≥ 0,05) і не перевищувала 7,50 ± 0,35 (М ± SEM) доби. Цей показник у хворих ІІІ групи був більшим майже у 1,5 раза. Висновки. Новий мініінвазивний трансабдомінальний спосіб видалення кістозних новоутворень яєчників у дітей забезпечує мінімальну травматичність при максимальних абластичності й косметичному ефекті операції. Методика дала змогу запобігти інтраопераційним та післяопераційним ускладненням, істотно скоротити тривалість оперативного втручання, терміни одужання хворих. The topical issue of pediatric surgery is the treatment of ovarian cysts based on the development of new technologies for surgical correction of the disease. Aim. To analyze the effectiveness of using a new minimally invasive method for removal of cystic ovarian neoplasms in children. Material and methods. A retrospective analysis of 77 female patients with ovarian cysts, aged from 3 months to 17 years, was carried out. The patients were divided into 3 groups depending on the various surgical techniques used for their treatment. Group I consisted of 32 (41 %) girls who underwent cystectomy according to the new transabdominal technique for removing ovarian cysts in children. Group II included 19 (25 %) children who underwent a laparoscopic surgery. Group III comprised 26 (34 %) children who underwent a hybrid laparoscopy-assisted cystectomy. The following indicators were analyzed: the age of patients, the nature and number of complications of the disease course, the size of cystic neoplasms, the duration of surgical interventions, the number of cases accompanied by cyst contents leaking into the abdominal cavity during surgical manipulations, and the length of hospital stay. Results. The mean age of all patients was 11.23 ± 0.57 years. Planned hospitalizations amounted to 46 (59.7 %) cases. The duration of surgery in group I was almost 1.5 times lower (P < 0.05) than that in patients of group II and 2 times shorter than in children of group III (P < 0.05). Free cyst contents leaking into the abdominal cavity was observed in 35 (91.4 %) patients of Group III, which required additional measures aimed at the abdominal cavity sanation. The proposed minimally invasive transabdominal surgical technique prevented this complication in all 32 patients of Group I. The length of hospital stay did not differ significantly (P > 0.05) between children groups I and II and did not exceed 7.50 ± 0.35 (M ± SEM) days. This indicator was almost 1.5 times higher in Group III patients. Conclusions. The new minimally invasive transabdominal method for removing cystic ovarian neoplasms in children provided minimal trauma with maximum ablasticity and cosmetic effect of the operation. The proposed technique made it possible to prevent the development of intraoperative and postoperative complications, significantly reduce the duration of surgery and the recovery time of patients. Актуальный вопрос хирургии детского возраста – лечение овариальных кист на основе разработки новых технологий хирургической коррекции заболевания. Цель работы – провести анализ эффективности использования нового миниинвазивного способа удаления кистозных новообразований яичников у детей. Материал и методы. Проведен ретроспективный анализ 77 пациенток в возрасте от 3 месяцев до 17 лет с овариальными кистами. Больных поделили на 3 группы в зависимости от использованных хирургических технологий. I группу составили 32 (41 %) девочки, которым выполнена цистэктомия по предложенной нами и внедрённой в клиническую практику новой трансабдоминальной методике удаления кист яичников у детей. Во II группу вошли 19 (25 %) детей, которым проведена лапароскопическая операция. III группа – 26 (34 %) детей, в ходе лечения которых использована гибридная лапароскопически ассистированная цистэктомия. Проанализировали возраст больных, характер и количество осложнений течения заболевания, размеры кистозных новообразований, продолжительность оперативных вмешательств, количество случаев, сопровождавшихся излиянием содержимого кист в свободную брюшную полость во время операции, продолжительность госпитализации. Результаты. Средний возраст всех больных – 11,23 ± 0,57 года. Плановые госпитализации составили 46 (59,7 %) случаев. Продолжительность операции в I группе почти в 1,5 раза меньше (р < 0,05), чем у больных II группы, и в 2 раза меньше, чем у детей III группы (р < 0,05). Излияние содержимого кисты в свободную брюшную полость зарегистрировано у 35 (91,4 %) больных ІІІ группы, что потребовало дополнительных мер по санации брюшной полости. Техника предложенного миниинвазивного трансабдоминального оперативного вмешательства позволила избежать развития этого осложнения у 32 больных I группы. Длительность госпитализации у детей I и II групп наблюдения существенно не отличалась (р ≥ 0,05) и не превышала 7,5 ± 0,35 (М ± SEM) суток. Этот показатель у больных III группы был выше почти в 1,5 раза. Выводы. Новый миниинвазивный трансабдоминальный способ удаления кистозных новообразований яичников у детей обеспечивает минимальную травматичность при максимальных абластичности и косметическом эффекте операции. Предложенная методика позволила предупредить развитие интраоперационных и послеоперационных осложнений, существенно сократить длительность оперативного вмешательства и сроки выздоровления больных.