Застосування тоцилізумабу в комплексному лікуванні хворого на коронавірусну хворобу (COVID-19) із супутнім ревматоїдним артритом (клінічний випадок)

Abstract

Мета роботи – ознайомити лікарів-практиків із клінічним випадком застосування тоцилізумабу в комплексному лікуванні хворого на коронавірусну хворобу (COVID-19) із супутнім ревматоїдним артритом. Матеріали та методи. Наводимо клінічний випадок власного спостереження за клінічним перебігом COVID-19 у пацієнта з супутнім ревматоїдним артритом на тлі комплексного лікування з застосуванням рекомбінантного гуманізованого моноклонального антитіла до людського рецептора ІЛ-6 тоцилізумабу. Результати. Пацієнт із тяжким перебігом COVID-19, результати обстеження та лікування котрого наведені у статті, коморбідний за ревматоїдним артритом. Розвиток цитокінового шторму на госпітальному етапі підтверджений підвищенням маркерів системного запалення: С-реактивного білка, Д-димера, фібриногену, – майже 50-разовим зростанням сироваткового рівня інтерлейкіна-6, а також розвитком абсолютної та відносної лімфоцитопенії. Незважаючи на протизапальну терапію з застосуванням системних кортикостероїдів, стан пацієнта прогресивно погіршувався. Після оцінювання показань/протипоказань ухвалили рішення про застосування інгібітора рецепторів інтерлейкіна-6 тоцилізумабу, на тлі лікування яким спостерігали швидку позитивну клінічну, лабораторну та рентгенологічну динаміку. На підставі порівняльного аналізу даних власного клінічного випадку та результатів релевантних клінічних досліджень, світових рекомендацій і настанов сформовані уявлення щодо доцільності застосування тоцилізумабу у хворих на коронавірусну хворобу. Висновки. Застосування рекомбінантного гуманізованого моноклонального антитіла до людського рецептора інтерлейкіна-6 тоцилізумабу в комплексному лікуванні коронавірусної хвороби (COVID-19) тяжкого перебігу, коморбідної з ревматоїдним артритом, є патогенетично обґрунтованим і призводить до регресу основних клінічних і лабораторних ознак цитокінового шторму, респіраторної недостатності, сприяє покращенню рентгенологічної картини, а отже скороченню термінів госпіталізації. Необхідні великі рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження, зокрема і в популяції хворих із різними коморбідними станами, для остаточного з’ясування місця та ролі антицитокінових препаратів у лікуванні хворих на COVID-19. The aim is to familiarize practitioners with the clinical case of tocilizumab use in the combination treatment of the coronavirus disease (COVID-19) patient with concomitant rheumatoid arthritis. Materials and methods. The clinical case shows our own follow-up of COVID-19 clinical course in the patient with concomitant rheumatoid arthritis during combination treatment with the use of a recombinant humanized anti-interleukin-6 receptor monoclonal antibody tocilizumab. Results. The patient with a severe COVID-19 course, whose examination and treatment results are given in the article, was comorbid for rheumatoid arthritis. The cytokine storm development at the hospital stage was confirmed by an increase in markers of systemic inflammation: C-reactive protein, D-dimer, fibrinogen, an almost 50-fold increase in serum interleukin-6 level, as well as absolute and relative lymphocytopenia. Despite the anti-inflammatory therapy administered with systemic corticosteroids, the patient’s condition progressively worsened. After assessing the indications and contraindications, it was decided to use the interleukin-6 receptor inhibitor tocilizumab, followed by rapid clinical, laboratory and X-ray positive response to the treatment. The understanding of tocilizumab use in patients with COVID-19 at the current stage was formed based on the comparative analysis of our own clinical case data and the results of relevant clinical trials, world recommendations and guidelines. Conclusions. The use of recombinant humanized anti-interleukin-6 receptor monoclonal antibody tocilizumab in the combination treatment of severe COVID-19 with concomitant rheumatoid arthritis is pathogenetically based and decreases the main clinical and laboratory signs of cytokine storm, respiratory failure, improves chest x-ray findings and reduces the length of hospital stay. Further large randomized placebo-controlled trials including the population of patients with various comorbid conditions are needed to clarify conclusively the place and role of anti-cytokine drugs in the treatment of COVID-19 patients. Цель работы – ознакомить практикующих врачей с клиническим случаем применения тоцилизумаба в комплексном лечении больного коронавирусной болезнью (COVID-19) с сопутствующим ревматоидным артритом. Материалы и методы. Приведен клинический случай собственного наблюдения за клиническим течением COVID-19 у пациента с сопутствующим ревматоидным артритом на фоне комплексного лечения с применением рекомбинантного гуманизированного моноклонального антитела к человеческому рецептору ИЛ-6 тоцилизумаба. Результаты. Пациент с тяжелым течением COVID-19, результаты обследования и лечения которого приведены в статье, коморбиден по ревматоидному артриту. Развитие цитокинового шторма на госпитальном этапе подтверждено повышением маркеров системного воспаления: С-реактивного белка, Д-димера, фибриногена, – почти 50-кратным ростом сывороточного уровня интерлейкина-6, а также развитием абсолютной и относительной лимфоцитопении. Несмотря на противовоспалительную терапию с применением системных кортикостероидов, состояние пациента прогрессивно ухудшалось. После оценки показаний/противопоказаний принято решение о применении ингибитора рецепторов интерлейкина-6 тоцилизумаба, на фоне лечения которым наблюдали быструю положительную клиническую, лабораторную и рентгенологическую динамику. На основе сравнительного анализа данных собственного клинического случая и результатов релевантных клинических исследований, мировых рекомендаций и руководств сформированы представления о применении тоцилизумаба у больных коронавирусной болезнью. Выводы. Применение рекомбинантного гуманизированного моноклонального антитела к человеческому рецептору интерлейкина-6 тоцилизумаба в комплексном лечении коронавирусной болезни (COVID-19) тяжёлого течения, коморбидной по ревматоидному артриту, патогенетически обоснованно и приводит к регрессу основных клинических и лабораторных признаков цитокинового шторма, респираторной недостаточности, способствует улучшению рентгенологической картины и, как следствие, сокращению сроков госпитализации. Необходимо проведение крупных рандомизированных плацебо-контролируемых исследований, в том числе в популяции больных с различными коморбидными состояниями, для окончательного выяснения места и роли антицитокинових препаратов в лечении пациентов с COVID-19.