Ризик розвитку гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених при використанні метилксантинів

Abstract

Актуальним є вивчення нових можливостей застосування препаратів групи метилксантинів для запобігання прогресуванню гострого пошкодження нирок (ГПН) у доношених новонароджених із перинатальною асфіксією. Мета роботи – оцінити ефективність та безпеку використання метилксантинів у доношених новонароджених для профілактики та консервативної терапії гострого пошкодження нирок. Матеріали та методи. Для перевірки ефективності запропонованого способу терапії ГПН методом випадкового вибору обрали 38 немовлят, яких поділили на 2 групи. Догляд та інтенсивну терапію здійснили згідно з чинним законодавством (наказ МОЗ України № 225 від 28.03.2014 р.). Основна група (n = 20) отримувала терапію кофеїну цитратом, група порівняння (n = 18) – теофіліном, в яких запобігали розвитку гострого ураження нирок ІІ та ІІІ стадії за KDIGO. Результати. Вірогідна різниця за рівнем сироваткового креатиніну виявлена у групі кофеїну – показник був вищим за такий у групі порівняння, але не виходив за межі фізіологічної норми. Швидкість клубочкової фільтрації на 3 добу життя вища при використанні теофіліну, але в групі з використанням кофеїну була в межах референтних значень норми. Різницю за рівнем сечовини та темпом діурезу у групах не виявили. Результати показали відсутність статистичної значущості при використанні різних препаратів похідних метилксантинів, а саме теофіліну та кофеїну цитрату. Це пояснюється тим, що в основній групі 0 стадію ГПН за KDIGO мали 65,00 % (n = 13) пацієнтів, а І стадію – 35,00 % (n = 7), у групі порівняння – 55,56 % (n = 10) і 44,44 % (n = 8) відповідно. ІІ та ІІІ стадії в обох групах дослідження не виявлені, отримані дані рівнозначні – U = 163,00, p = 0,6296. Однак застосування кофеїну цитрату може стати пріоритетним через кращий профіль безпеки порівняно з теофіліном. Кофеїн рідше викликає негативні наслідки, як- от непатологічне жовчне блювання, та має вірогідно нижчий відносний ризик виникнення цієї патології у малюків (RR 0,26 (95 % CI 0,10; 0,66)). Висновки. Консервативна терапія метилксантинами в доношених новонароджених із перинатальною асфіксією запобігає розвитку ІІ та ІІІ стадій ГПН за KDIGO. Необхідно продовжити накопичення матеріалу для підвищення статистичної вірогідності, а також для вивчення ранніх і віддалених наслідків такої терапії. Exploring new possibilities for the use of methylxanthines to prevent the development of acute kidney injury (AKI) in full-term infants with perinatal asphyxia. Aim: to evaluate the efficacy and safety of methylxanthines in full-term infants for the prevention and conservative treatment of acute kidney injury. Materials and methods. To test the effectiveness of the proposed method of AKI treatment, 38 infants were chosen and divided into 2 groups by random selection. Nursing and intensive care were according to current legislation (Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 225 of March 28, 2014). The main group (n = 20) received therapy with caffeine citrate, the comparison group (n = 18) – theophylline. Both of these drugs were used to prevent the development of acute kidney injury – stage II and III according to KDIGO. Results. A significant difference in serum creatinine was found in the main group - the level of serum creatinine was higher than in the comparison group, but did not exceed the physiological norm. GFR on the 3rd day of life was higher with administration of theophylline, but in the group of caffeine did not exceed the reference values of the norm. No differences between urea levels and diuresis rates were found in the groups. The initial results indicate the lack of statistical significance when using various drugs of the methylxanthine group, namely theophylline and caffeine citrate. This is explained by the fact that in the main group 65.00 % (n = 13) of patients had AKI stage 0 according to KDIGO, and 35.00 % (n = 7) had stage I. In the comparison group, 55.56 % (n = 10) and 44.44 % (n = 8), respectively. Stages II and III in both groups of the study did not develop, the obtained data are equivalent – U = 163,00; P = 0,6296. However, the use of caffeine citrate may become a priority due to a better safety profile compared to theophylline. Caffeine is less likely to cause adverse effects in the form of non-pathological bile vomiting and has significantly lower relative risk of non-pathological bile vomiting in infants (RR 0.26 (95 % CI 0.10; 0.66)). Conclusions. Conservative methylxanthine therapy in full-term infants with perinatal asphyxia prevents the development of stages II and III of AKI according to KDIGO. However, it is necessary to continue the collection of material to increase the statistical significance, as well as to study the early and long-term consequences of this therapy. Сегодня актуальным является изучение новых возможностей применения препаратов группы метилксантинов для предотвращения прогрессирования острого повреждения почек (ОПП) у доношенных новорожденных с перинатальной асфиксией. Цель работы – оценить эффективность и безопасность использования метилксантинов у доношенных новорожденных для профилактики и консервативной терапии острого повреждения почек. Материалы и методы. Для проверки эффективности предложенного способа терапии ОПП методом случайного выбора отобраны 38 младенцев, которых поделили на 2 группы. Уход и интенсивная терапия проведены в соответствии с действующим законодательством (приказ МЗ Украины № 225 от 28.03.2014 г.). Основная группа (n = 20) получала терапию кофеина цитратом, группа сравнения (n = 18) – теофиллином, у которых предупреждали развитие острого поражения почек II и III стадии по KDIGO. Результаты. Достоверная разница по уровню сывороточного креатинина установлена в основной группе – показатель был выше группы сравнения, но не выходил за пределы физиологической нормы. Скорость клубочковой фильтрации на 3 сутки жизни выше при использовании теофиллина, но в группе с применением кофеина не выходила за пределы референтных значений нормы. Разница по уровню мочевины и темпу диуреза в группах не установлена. Результаты указывают на отсутствие статистической разницы при использовании различных препаратов группы метилксантинов, а именно теофиллина и кофеина цитрата. Это объясняется тем, что в основной группе 0 стадия ОПП по KDIGO отмечена у 65,00 % (n = 13) пациентов, І стадия – 35,00 % (n = 7); в группе сравнения – 55,56 % (n = 10) и 44,44 % (n = 8) соответственно. II и III стадии в обеих группах исследования не диагностированы, полученные данные равнозначны – U = 163,00; p = 0,6296. Однако применение кофеина цитрата может стать приоритетным из-за лучшего профиля безопасности по сравнению с теофиллином. Кофеин реже вызывает негативные последствия в виде непатологической жёлчной рвоты и имеет достоверно ниже относительный риск возникновения этой патологии у детей (RR 0,26 (95 % CI 0,10; 0,66)). Выводы. Консервативная терапия метилксантинами у доношенных новорожденных с перинатальной асфиксией предупреждает развитие II и III стадий ГПН по KDIGO. Однако необходимо продолжить набор материала для повышения статистической достоверности, а также для изучения ранних и отдаленных последствий этой терапии.