Вплив місцевої та загальної метаболічної терапії на стан зорового аналізатора в дітей із набутою міопією, асоційованою з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини

Abstract

Значну роль у формуванні міопічної рефракції в дітей відіграє синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини (СНДСТ). На тлі порушення метаболізму сполучної тканини відбуваються морфологічні зміни в сполучнотканинному каркасі склери, які змінюють її опорну функцію та сприяють розвитку та прогресуванню міопії. Це обґрунтовує доцільність призначення місцевої та загальної метаболічної терапії в лікуванні даної категорії дітей. Мета дослідження – оцінити вплив місцевої метаболічної терапії на стан зорового аналізатора у дітей із набутою міопією, асоційованою з СНДСТ. Матеріали і методи. Офтальмологічне обстеження проведено у 65 дітей (130 очей) від 7 до12 років із набутою міопією та фенотипічними ознаками СНДСТ. Перша група – 35 пацієнтів (70 очей) отримували комплексну метаболічну терапію протягом 2 місяців препаратом “Кардонат”, “Магній В6”, а також очних крапель “Тіоретин А”. Другу групу спостереження склали 15 дітей (30 очей) із набутою міопією та СНДСТ, які не отримували загальну та місцеву терапію. Результати досліджень та їх обговорення. Після лікування у дітей першої групи відбувається підвищення гостроти зору в середньому на 0,15 ум. од. у 82,8 % пацієнтів (58 очей), резервів абсолютної акомодації, запасу відносної акомодації у середньому на 1,5 дптр та 2,5 дптр у 45,7 % пацієнтів (32 очей) (р<0,05). В другій групі, навпаки, визначалося зниження некоригованої гостроти зору на 0,09 ум. од. (р<0,05), показники акомодаційної функції достовірно не змінювалися, залишаючись низькими. В першій групі лише у 17,1 % пацієнтів (12 очей) спостерігалося підвищення клінічної рефракції в середньому на 0,25–0,5 дптр (р>0,05). У другій групі цей показник підвищився в середньому на 0,42 дптр (р<0,05). Збільшення аксіальної довжини ока становило в середньому 0,12 мм в першій групі; 0,22 мм – у другій групі (р<0,05). Висновки. Метаболічна терапія шляхом використання препаратів “Кардонат”, “Магній В6” та очних крапель “Тіоретин А” у дітей із міопією, асоційованою з СНДСТ, підвищує гостроту зору без корекції у середньому в 1,8 раза, збільшує резерви абсолютної акомодації та запас відносної акомодації в середньому в 2,1 та 1,9 раза відповідно.

Significant role in the formation of myopic refraction in children plays the syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia (SUCTD). On the background of metabolic abnormalities of the connective tissue occur morphological changes in the connective tissue of the sclera, which change its supporting function and contribute to the development and progression of myopia. This substantiates the expediency of the appointment of local and general metabolic therapy in the treatment of this category of children. The aim of the study – to evaluate the effect of local metabolic therapy on the state of the visual analyzer in children with acquired myopia associated with SUCTD. Materials and Methods. Оphthalmologic examination was performed on 65 children (130 eyes) from 7 to 12 years old with acquired myopia and phenotypic features of SUCTD. I group – 35 patients (70 eyes) received complex metabolic therapy for 2 months with the preparation "Cardonat", "Magnesium V6", and also eye drops "Tioretin A". The second group of observation included 15 children (30 eyes) with acquired myopia and SUDST who did not receive general and local therapy. Results and Discussion. After treatment in children of the group I, visual acuity is increased by an average of 0.15 c.u., obtained in 82.8 % of patients (58 eyes), reserves of absolute accommodation, reserve of relative accommodation by an average of 1.5 dpi and 2.5 dpi (p<0.05). In group II, on the contrary, the reduction of uncompressed visual acuity was determined at 0.09 c.u. (p <0.05), the indicators of accommodation function did not change significantly, remaining low. In the group I, only 17.1 % of patients (12 eyes) experienced an increase in clinical refraction by an average of 0.25–0.5 dpi, (p> 0.05). In the group II, this indicator increased by an average of 0.42 dpi (p <0.05). The increase in the axial length of the eye was an average of 0.12 mm in the group I; 0.22 mm in the group II (p<0.05). Conclusions. Metabolic therapy by using Cardonate, Magnesium V6 and eye drops "Thioretin A" in children with myopia associated with SUCTD increases the visual acuity without correction on average by 1.8 times, increases the absolute accommodation and reserves of relative accommodation on average 2.1 and 1.9 times respectively.

Значительную роль в формировании миопической рефракции у детей играет синдром недифференцированной дисплазии соединительной ткани (СНДСТ). На фоне нарушения метаболизма соединительной ткани происходят морфологические изменения в соединительнотканном каркасе склеры, которые снижают ее опорную функцию и способствуют развитию и прогрессированию миопии. Это обосновывает целесообразность назначения местной и общей метаболической терапии в лечении данной категории детей. Цель исследования – оценить влияние местной метаболической терапии на состояние зрительного анализатора у детей с приобретенной миопией, ассоциированной с СНДСТ. Материалы и методы. Офтальмологическое обследование проведено у 65 детей (130 глаз) от 7 до 12 лет с приобретенной миопией и фенотипическими признаками СНДСТ. Первая группа – 35 пациентов (70 глаз) получали комплексную метаболическую терапию в течение 2 месяцев препаратом "Кардонат", "Магний В6", а также глазными каплями "Тиоретин А". Вторую группу наблюдения составили 15 детей (30 глаз) с приобретенной миопией и СНДСТ, у которых данная терапия не применялась. Результаты исследований и их обсуждение. После лечения в первой группе отмечено повышение остроты зрения в среднем на 0,15 у. е. у 82,8 % пациентов (58 глаз), резервов абсолютной аккомодации, запаса относительной аккомодации в среднем на 1,5 дптр и 2,5 дптр у 45,7 % пациентов (32 глаза) (р<0,05). Во второй группе определялось снижение некоррегируемой остроты зрения на 0,09 у. е. (р<0,05), показатели аккомодационной функции достоверно не менялись, оставаясь низкими. В первой группе только у 17,1 % пациентов (12 глаз) наблюдалось повышение клинической рефракции в среднем на 0,25–0,5 дптр (р>0,05). Во второй группе этот показатель увеличился в среднем на 0,42 дптр (р<0,05). Увеличение аксиальной длины глаза составило в среднем 0,12 мм в первой группе; 0,22 мм – во второй группе (р<0,05). Выводы. Метаболическая терапия путем использования препаратов "Кардонат", "Магний В6" и глазных капель “Тиоретин А” у детей с приобретенной миопией, ассоциированной с СНДСТ, повышает остроту зрения без коррекции в среднем в 1,8 раза, увеличивает резервы абсолютной аккомодации и запас относительной аккомодации в среднем в 2,1 и 1,9 раза соответственно.