Особливості виконання ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії в пацієнтів зі зміненою анатомією шлунково-кишкового тракту (огляд літератури)

Abstract

Мета роботи – аналіз та узагальнення даних фахової літератури щодо технічного й методологічного виконання ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії та ендотерапії при зміненій анатомії шлунково-кишкового тракту після резекції шлунка. Результати. Відомості світової фахової літератури переконливо свідчать про необхідність етапного підходу до виконання ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії в пацієнтів зі зміненою анатомією шлунково-кишкового тракту. Показано, що основними етапами є детальне вивчення анамнезу хірургічних утручань пацієнта, ретельний підбір відповідних ендоскопічних інструментів, інтубація привідної петлі, канюляція фатерова сосочка та здійснення інтервеційних утручань на ньому. В огляді наведено опис ендоскопічних інструментів, сучасних технік і підходів, їхні переваги та недоліки, вплив різних факторів на успішність застосування порівняно з традиційними методами при різних типах хірургічної реконструкції для кожного з названих етапів. Довжина аферентної петлі – один з основних факторів, що впливають на показники успіху процедури. Висновки. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія в пацієнтів зі зміненою анатомією складна й пов’язана з низкою труднощів. Завдяки розробленню спеціальних інструментів і технік її можна виконувати навіть пацієнтам із довгою петлею за Roux-en-Y із показниками терапевтичного успіху, що близькі до таких у пацієнтів із нормальною анатомією, але це потребує наявності досвіду в ендоскопіста. Нині немає чітких рекомендацій до використання тієї чи іншої техніки, тому вибір оптимальної стратегії залежить від типу хірургічної реконструкції, рівня майстерності спеціаліста, оснащення ендоскопічного центру. The aim of the work: analysis and integration of literature data regarding the technical and methodological implementation of endoscopic retrograde cholangiopancreatography in altered anatomy of the gastrointestinal tract after gastric resection. Results. World literature data convincingly indicate the need for a staged approach to performing endoscopic retrograde cholangiopancreatography in patients with altered anatomy of the gastrointestinal tract. Scientific works state that the main stages are detailed examination of a past surgical history in patients, careful selection of suitable endoscopic instruments, afferent limb intubation, papilla of Vater cannulation and papillary interventions. The article describes the existing endoscopic instruments, modern techniques and approaches, their advantages and disadvantages, and the influence of various factors on the success of their use in comparison with traditional techniques for various types of surgical reconstruction for each of the above stages. The length of the afferent limb is one of the main factors that affect the success rates of the procedure. Conclusions. Endoscopic retrograde cholangiopancreatography in patients with altered anatomy is complex and faces a number of challenges. Thanks to the development of special instruments and techniques, it can be performed even in patients with a long Roux-en-Y limb, reaching therapeutic success rates close to those in patients with normal anatomy, but this requires extensive experience of an endoscopist. There are currently no clear recommendations for the use of a particular technique; therefore the choice of the optimal strategy depends on the type of surgical reconstruction, surgeon skill level and endoscopy center facilities. Цель работы – анализ и обобщение данных специализированной литературы по вопросам технического и методологи- ческого проведения эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии при изменённой анатомии желудочно-кишечного тракта после резекции желудка. Результаты. Данные мировой научной литературы убедительно свидетельствуют о необходимости этапного подхода к выполнению эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии у пациентов с изменённой анатомией желудочно-кишечного тракта. В научных работах указано, что основными этапами являются детальное изучение анамнеза хирургических вмешательств пациента, тщательный подбор подходящих эндоскопических инструментов, интубация приводящей петли, канюляция фатерова сосочка и проведение интервенционных вмешательств на нём. В обзоре пред- ставлено описание существующих эндоскопических инструментов, современных техник и подходов, их преимущества и недостатки, влияние различных факторов на успешность применения в сравнении с традиционными методиками при различных типах хирургической реконструкции для каждого из указанных этапов. Длина афферентной петли – один из основных факторов, которые влияют на показатели успеха процедуры. Выводы. Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография у пациентов с изменённой анатомией является сложной и связана с рядом трудностей. Благодаря разработке специальных инструментов и техник её можно выполнять даже у пациентов с длинной петлёй по Roux-en-Y с показателями терапевтического успеха, близкими к таким у пациентов с нормальной анатомией, но это требует наличия большого опыта у эндоскописта. Сегодня нет чётких рекомендаций об использовании той или иной техники, поэтому выбор оптимальной стратегии зависит от типа хирургической реконструкции, уровня мастерства специалиста и оснащения эндоскопического центра.