Research of the chemical composition of Artemisia tschernieviana Bess. by gas chromatography method with mass detection

Abstract

The aim of the work was to study chromato-mass spectroscopic of Artemisia tschernieviana Bess. grass and to establish possible prospects for the use of this plant in medical practice. Materials and methods. Artemisia tschernieviana Bess. grass was chosen as the object of research. Raw materials were collected in July 2021 in the flowering phase (Zaporizhzhia). The tincture was obtained by maceration and the raw material was extracted with methyl alcohol at room temperature for 10 days according to the method of making tinctures. The study of the chemical composition of Artemisia tschernieviana Bess. Grass was carried out using gas chromatograph Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) with mass spectrometric detector Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA) and chromatographic column DB-5ms (30 m × 250 μm × 0.25 μm). Results. During the study it was found that the composition of Artemisia tschernieviana Bess. grass includes 21 compounds (2 in the isomeric state). β-myrcene (17.22 %), sabinene (14.54 %), 2-(4a,8-dimethyl-7-oxo-1,2,3,4,4a,7-hexahydronaphthalen-2-yl) propionic acid (11.57 %), 2-dodecen-1-yl-succinic anhydride (10.84 %) and chamazulene (9.02 %) accounted for the largest percentage. According to the literature review, myrcene has antibacterial, anesthetic and analgesic effects. Sabinene is characterized by antibacterial action. 2-(4a,8-dimethyl-7-oxo-1,2,3,4,4a,7-hexahydronaphthalen-2-yl)-propionic acid is a fatty acid with possible antibacterial and anti-inflammatory activity. 2-dodecen-1-yl-succinic anhydride is used to produce anhydride-modified form of insulin that can be used in the treatment of diabetes. Hamazulen has anti-inflammatory activity. Conclusions. In view of all the above, we can conclude that Artemisia tschernieviana Bess. grass can be recommended for further research as a source of potential anti-inflammatory and antibacterial agents. Мета роботи – визначення хімічного складу полину Черняєва трави, встановлення перспективності її дослідження як потенційного джерела лікарських засобів з антибактеріальною та протизапальною діями. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – полину Черняєва трава. Сировину зібрали в липні 2021 року у фазу цвітіння (м. Запоріжжя). Настойку одержали методом мацерації, сировину екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів відповідно до методики виготовлення настойок. Хімічний склад настойки вивчали за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B GC System (Agilent, Санта-Клара, Каліфорнія, США) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, США) та хроматографічної колонки DB-5ms (30 м × 250 мкм × 0,25 мкм). Результати. У результаті дослідження встановили, що полину Черняєва трава містить 21 сполуку (2 – в ізомерному стані). Найбільший відсоток становили β-мірцен (17,22 %), сабінен (14,54 %), 2-(4а,8-диметил-7-оксо-1,2,3,4,4а,7-гексагідронафтален-2-іл)-пропіонова кислота (11,57 %), 2-додецен-1-іл-сукциновий ангідрид (10,84 %), хамазулен (9,02 %). Відомо, що мірцену притаманна антибактеріальна, знеболювальна та аналгетична дії. Для сабінену характерна антибактеріальна дія. 2-(4а,8-диметил-7-оксо-1,2,3,4,4а,7-гексагідронафтален-2-іл)-пропіонова кислота – жирна кислота з можливою антибактеріальною та протизапальною активністю. 2-додецен-1-іл-сукциновий ангідрид використовують для отримання ангідрид-модифікованої форми інсуліну, який можна застосовувати в терапії цукрового діабету. Хамазулен характеризується протизапальною дією. Висновки. Полину Черняєва траву можна рекомендувати для наступних досліджень як потенційне джерело протизапальних та антибактеріальних засобів. Цель работы – определение химического состава полыни Черняева травы, установление перспективности её исследования как потенциального источника лекарственных средств с антибактериальным и противовоспалительным действиями. Материалы и методы. Объект исследования – полыни Черняева трава. Сырьё собрано в июле 2021 года в фазу цветения (г. Запорожье). Настойку получали методом мацерации, сырье экстрагировали метиловым спиртом при комнатной температуре в течение 10 дней в соответствии с методикой изготовления настоек. Химический состав настойки изучили с помощью газового хроматографа Agilent 7890B GC System (Agilent, Санта-Клара, Калифорния, США) с масс-спектрометрическим детектором Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, США) и хроматографической колонки DB-5ms (30 м × 250 мкм × 0,25 мкм). Результаты. В ходе исследования установлено, что полыни Черняева трава содержит 21 соединение (2 – в изомерном состоянии). Наибольший процент составили β-мирцен (17,22 %), сабинен (14,54 %), 2-(4а,8-диметил-7-оксо-1,2,3,4,4а,7-гексагидронафтален-2-ил)-пропионовая кислота (11,57 %), 2-додецен-1-ил-сукциновый ангидрид (10,84 %) и хамазулен (9,02 %). Известно, что мирцен характеризуется антибактериальным, анестезирующим и анальгезирующим действиями. Сабинен проявляет антибактериальное действие. 2-(4а,8-диметил-7-оксо-1,2,3,4,4а,7-гексагидронафтален-2-ил)-пропионовая кислота – жирная кислота с вероятным антибактериальным и противовоспалительным эффектами. 2-додецен-1-ил-сукциновый ангидрид используют для получения ангидрид-модифицированной формы инсулина, который можно применять в терапии сахарного диабета. Хамазулен обладает противовоспалительным действием. Выводы. Полыни Черняева трава может быть рекомендована для дальнейших исследований как источник потенциальных противовоспалительных и антибактериальных средств.