Мікроскопічні діагностичні ознаки представників родини бобові. Повідомлення ІІ. Провідна система

Abstract

Світовий ринок рослинних продуктів швидко розширюється, і торгівля ними має тенденцію до зростання на 15–25 % щорічно. Пропорційно збільшується кількість повідомлень про випадкове забруднення або навмисну, економічно мотивовану фальсифікацію рослинної сировини. За даними фахової літератури, з майже 6000 препаратів рослинного походження, що продаються у 37 країнах, 27 % містять незадекларовані забруднення, замінники або інші компоненти. Здійснили мікроскопічний аналіз провідної системи для визначення морфоанатомічних характеристик окремих представників роду конюшина (Trifoliae L.), Fabaceae L. Конюшина має протизапальні, антисептичні, жовчогінні, потогінні, сечогінні, кровоспинні, відхаркувальні, в’яжучі властивості, її застосовують під час лікування багатьох захворювань. Мета роботи – вивчення будови провідної системи листків і стебел представників роду Trifolium L. для виявлення спільних ознак і тих, що різняться та можуть бути використані як діагностичні. Матеріали та методи. Рослинний матеріал (траву) конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.) заготовляли в період активного цвітіння рослини (травень – червень), сушили в добре провітрюваному приміщенні. Препарати листків і стебел попередньо розварювали у 5 % водному розчині натрію гідроксиду та фіксували в розчині хлоралгідрату. Поперечні зрізи робили мікротомом. Застосовували світловий мікроскоп БІОЛАМ ЛОМО (РФ), результати фіксували цифровою фотокамерою OLYMPUS SH-21 для ідентифікації провідного апарату листка, черешка та стебла. Результати. Вивчаючи будову центральної жилки листків конюшини лучної та суничної, виявили: провідна система, вкрита кристалоносною обкладкою, являла собою один закритий колатеральний пучок у центрі; це не властиве дводольним рослинам. Черешки листка конюшини м’ясочервоної, суничної та повзучої на поперечному зрізі мали різні форми – ниркоподібну та округлу. Провідні пучки у м’ясочервоній і повзучій конюшині розташовані колом, а сунична мала безпучковий тип будови. Пучки закритого типу, колатеральні, що суперечить відомостям про будову провідної системи дводольних рослин. У стеблах рослин провідні пучки – відкриті колатеральні. Висновки. Під час пошуку диференційних ознак в окремих представників роду Trifoliae L. упродовж фармакогностичного аналізу звернули увагу на особливості будови провідної системи центральної жилки та черешка листків об’єктів дослідження: конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.). Для представників дводольних рослин не характерні провідні пучки закритого типу, виявлені під час мікроскопічного дослідження. The world plant products market is expanded rapidly and trade in them tends to grow by 15–25 % annually. The number of reports is increased proportionally about accidental contamination or deliberate, economically motivated falsification of plant raw materials. 27 % of the nearly 6.000 herbal preparations that are sold in 37 countries have contained undeclared contaminants, substitutes, or other components, according to the literature. We have conducted a plant conduction system microscopic analysis of the individual members’ genus Clover (Trifoliae L.), Fabaceae L. to identify morphoanatomical characteristics. Clover has anti-inflammatory, antiseptic, choleretic, diaphoretic, diuretic, hemostatic, expectorant, astringent properties and is used in many diseases. Aim. The finding common features and those that differ and can be used as diagnostic during studying the conducting system structure of genus Trifolium L. leaves and stems. Materials and methods. Plant material (herb) from Trifolium pratense L., T. incarnatum L., T. repens L. and T. fragiferum L. was harvested during the active flowering period – (May – June) and was dried in a well-ventilated place. Leaves and stems preparations were pre-boiled in 5 % sodium hydroxide water solution and fixed in chloral hydrate solution. Cross-sections were made with a microtome. The BIOLAM LOMO light microscope (Russia) and OLYMPUS SH-21 digital camera were used to record the data about identify the conducting apparatus of the plant’s leaf, petiole, and stem. Results. It has been examined the central vein structure of T. pratense L. and T. fragiferum L. leaves, it was determined that the conductive system is covered with a crystalline coating and there is one closed collateral bundle in the center, which is not typical for dicotyledonous plants. The petioles of T. incarnatum L., T. fragiferum L., and T. repens L. in cross-section are several different shapes. There are kidneyshaped and round. The conducting apparatus T. incarnatum L. and T. repens L. have arranged in a circle, closed and collateral. The leafstalk structure type of T. fragiferum L. is bunchles. It contradicts too the information about the structure conducting system of dicotyledonous plants. The stem’s conducting bundles are collateral and open. Conclusions. We have paid attention to the structural peculiarities of the conductive system of the central vein and petiole of objects for study: Trifolium pratense L., T. incarnatum L., T. repens L., and T. fragiferum L. when searching for differentiating features in some members of the genus Trifoliae L. in pharmacognostic analysis. The Dicotyledonae representatives are not characteristic of the closed type of conductive bundles, which we observed during microscopic examination. Мировой рынок растительных продуктов быстро расширяется, и торговля ими имеет тенденцию к росту на 15–25 % ежегодно. Пропорционально увеличивается количество сообщений о случайных загрязнениях или преднамеренных, экономически мотивированных фальсификациях растительного сырья. По данным научной литературы, из почти 6000 препаратов растительного происхождения, которые продаются в 37 странах, 27 % содержат незадекларированные загрязнения, заменители или другие компоненты. Проведен микроскопический анализ проводящей системы для установления морфоанатомических характеристик отдельных представителей рода клевер (Trifoliae L.), Fabaceae L. Клевер проявляет противовоспалительные, антисептические, желчегонные, потогонные, мочегонные, кровоостанавливающие, отхаркивающие, вяжущие свойства, его применяют при лечении многих заболеваний. Цель работы – изучение строения проводящей системы листьев и стеблей представителей рода Trifolium L. для выявления общих признаков и отличий, которые могут быть использованы как диагностические. Материалы и методы. Растительный материал (траву) клевера лугового (Trifolium prаtense L.), мясокрасного (T. incarnatum L.), ползучего (T. repens L.) и земляничного (T. fragiferum L.) заготавливали в период активного цветения растения (май – июнь), сушили в хорошо проветриваемом помещении. Препараты листьев и стеблей предварительно разваривали в 5 % водном растворе натрия гидроксида и фиксировали в растворе хлоралгидрата. Поперечные срезы делали микротомом. Использовали световой микроскоп БИОЛАМ ЛОМО (РФ), полученные данные фиксировали цифровой фотокамерой OLYMPUS SH-21 для идентификации проводящего аппарата листка, черенка и стебля. Результаты. Во время изучения строения центральной жилки листьев клевера лугового и земляничного установили: проводящая система, покрытая кристаллоносной обкладкой, представляла собой один закрытый коллатеральный пучок в центре; это не характерно для двудольных растений. Черенки листков клевера мясокрасного, земляничного и ползучего на поперечном срезе имели разные формы – почковидную и округлую. Проводящие пучки в клевере мясокрасном и ползучем расположены кругом, а земляничный имел безпучковый тип строения. Пучки закрытого типа, коллатеральные, что противоречит сведениям научной литературы о строении проводящей системы двудольных растений. В стеблях растений проводящие пучки – открытые коллатеральные. Выводы. При поиске дифференцирующих признаков у некоторых представителей рода Trifoliae L. в ходе фармакогностического анализа выявлены особенности строения проводящей системы центральной жилки и черешка листков объектов исследования: клевера лугового (Trifolium prаtense L.), мясокрасного (T. incarnatum L.), ползучего (T. repens L.) и земляничного (T. fragiferum L.). Для представителей двудольных растений не характерны проводящие пучки закрытого типа, которые обнаружили при микроскопическом исследовании.