Медико-географічні детермінанти онкопатології населення

Abstract

Мета роботи – аналіз фактора ризиків онкопатології, що постійно діють, для визначення медико-географічних особливостей та оцінювання їхнього впливу на онкопатологію населення Запорізької області. Матеріали та методи. Просторово-географічним та аналітико-статистичним методами виконали медико-географічну диференціацію територій з оцінюванням якості навколишнього природного середовища. Епідеміологічне дослідження злоякісних новоутворень здійснили ретроспективно за 2004–2015 рр. за МКХ-10. Вплив довкілля на онкопатологію вивчали за допомогою атрибутивної фракції. Результати. Геоактивний простір характеризується розмаїттям природно-кліматичних умов: літосфери, гідросфери та ландшафтів. Основні фізико-географічні об’єкти Запорізького краю (Український кристалічний щит, р. Дніпро, Азовське море) сформували шість зон, що відрізняються багатогранністю системоформувальних елементів. Визначили специфічні риси розривних порушень літосфери Українського кристалічного щита: аномально висока електропровідність земної кори, інтенсивні електромагнітні поля, висока концентрація радону у водоносних горизонтах і потоки високоенергетичних флюїдів. Висновки. Найвищий геопатогенний вплив спостерігають у зоні розлому Українського кристалічного щита, де зареєстрували найвищі значення атрибутивної фракції злоякісних новоутворень з-поміж усього населення (26,8 %), серед дорослого (25,4 %) та працездатного (32,7 %) населення. Найслабший онкопатологічний потенціал природних умов виявили в долині прориву Дніпра та на Приазовській височині, де атрибутивна фракція майже для всіх показників не перевищувала 8,2 %. The aim: to study the permanent risk factor of oncopathology in order to determine its medical and geographical features and assess their impact on oncopathology of the population of Zaporizhzhia region. Materials and methods. By means of spatial and geographical, as well as analytical and statistical methods, territories were medically and statistically differentiated, with the assessment of the natural environment quality. Epidemiological study of malignant neoplasms was conducted retrospectively for the period of 2004–2015, in accordance with the International Classification of Diseases ICD-10. Determination of environmental impact on oncopathology was performed using the attributive fraction. Results. Geoactive space is characterized by a variety of natural and climatic conditions of lithosphere, hydrosphere and landscapes. The main physical and geographical objects of the Zaporizhzhia region (Ukrainian Crystal Shield, the Dnipro, the Sea of Azov) form six zones, which differ in the diversity of system-forming elements. Specific features of discontinuous disturbances of the lithosphere of the Ukrainian crystal shield are abnormally high electrical conductivity of the earth’s crust, intense electromagnetic fields, high concentration of radon in aquifers, and streams of high-energy fluids. Conclusions. The highest geopathogenic impact is manifested in the fault zone of the Ukrainian crystal shield. The highest values of the attributive fraction of malignant neoplasms were registered in this zone among the whole population (26.8 %), among the adult population (25.4 %) and the able-bodied population (32.7 %). The oncopathological potential of natural conditions was least manifested in the valley of the Dnipro breakthrough and the Azov Upland, where the attributive fraction for almost all indicators did not exceed 8.2 %. Цель работы – анализ постоянно действующего фактора риска онкопатологии для определения медико-географических особенностей и оценки их влияния на онкопатологию населения Запорожской области. Материалы и методы. Пространственно-географическим и аналитико-статистическим методами проведена медико-географическая дифференциация территорий с оценкой качества окружающей природной среды. Эпидемиологическое исследование злокачественных новообразований проведено ретроспективно за 2004–2015 гг. в соответствии с МКБ-10. Влияние окружающей среды на онкопатологию изучали с помощью атрибутивной фракции. Результаты. Геоактивное пространство характеризуется разнообразием природно-климатических условий: литосферы, гидросферы и ландшафтов. Основные физико-географические объекты Запорожского края (Украинский кристаллический щит, р. Днепр, Азовское море) сформировали шесть зон, отличающихся многогранностью системообразующих элементов. Определены специфические черты разрывных нарушений литосферы Украинского кристаллического щита: аномально высокая электропроводность земной коры, интенсивные электромагнитные поля, высокая концентрация радона в водоносных горизонтах и потоки высокоэнергетических флюидов. Выводы. Самое сильное геопатогенное влияние наблюдали в зоне разлома Украинского кристаллического щита, где зарегистрированы высокие значения атрибутивной фракции злокачественных новообразований среди всего населения (26,8 %), среди взрослого (25,4 %) и трудоспособного (32,7 %) населения. Онкопатологический потенциал природных условий в меньшей степени проявился в долине прорыва Днепра и на Приазовской возвышенности, где атрибутивная фракция почти для всех показателей не превышала 8,2 %.