Удосконалення діагностики та прогнозування розвитку ремоделювання лівого шлуночка у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією

Abstract

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики та прогнозування розвитку ремоделювання лівого шлуночка у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією на підставі вивчення рівня артеріального тиску за рахунок офісного та добового його вимірювання, електрофізіологічного, структурно-функціонального стану міокарда, молекулярно-генетичного дослідження та самооцінок якості життя. При включенні пацієнтів у дослідження були використані наступні критерії: вік від 16 до 17 років 11 місяців 29 днів; цифри АТ >120/80 мм рт. ст. в двох із трьох послідовно проведених офісних вимірів з інтервалом 1-2 тижні; надання добровільної письмової згоди підлітків та їх батьків на участь у дослідженні. Критерії виключення із дослідження: діагноз гіпертонічної хвороби та симптоматичної АГ; цукровий діабет; ожиріння П-Ш ступеня та інші ендокринні захворювання; гострі інфекційні захворювання; гострі та хронічні захворювання нирок та печінки; гематологічні, онкологічні та системні захворювання; набуті та вроджені вади серця; вагітність. Обстеження проводилось у денному стаціонарі соматичного профілю дитячого поліклінічного відділення КУ «6-ої міської клінічної лікарні» м.Запоріжжя, на базі кафедри пропедевтики дитячих хвороб Запорізького державного медичного університету, на базі Центру медичної реабілітації та профілактики Запорізького державного медичного університету, також був задіяний Відділ молекулярно-генетичних досліджень Навчального медиколабораторного центру Запорізького державного медичного університету. Під час щорічних профілактичних оглядів підліткам 16-17 років медичного університету проведено офісне вимірювання АТ для виявлення серед них осіб з підвищеними цифрами АТ за ознакою «перевищення 120/80 мм рт. ст.». Середній вік хворих склав 17,10±0,05 років. Під час скринінгу офісним методом виміряно АТ у 426 підлітків 16-17 років, факт його підвищення встановлений у 124 (29,1%) осіб, які склали групу з ймовірним діагнозом первинної АГ. Дослідження показало достатню ефективність скринінгу виявлення АГ у підлітків. До контрольної групи залучено 34 особи з нормотензією. За результатами ДМАТ та поглибленого клінічного обстеження, що виключало вторинну гіпертензію, у 84 підлітків (19,7%) АГ визначена як первинна. САГ виявлена у 20 (23,8%) осіб, ЛАГ - у 64 (76,2%) осіб. На підставі ДМАТ добовий профіль АТ типу «dipper» виявлений у 6 (30%) підлітків із САГ та у 42 (65,6%) із ЛАГ, типу «non-dipper» - у 10 (50%) із САГ та у 18 (28%) із ЛАГ, типу «over-dipper» виявлений лише у 1 (5%) із САГ, типу «night-peaker» - у 3 (15%) із САГ і 4 (6,3%) із ЛАГ. За даними добової ЕКГ за Холтером не було виявлено достовірної різниці між показниками ЧСС серед юнаків основної та контрольної групи. Проте незважаючи на відсутність достовірної різниці між юнаками із САГ (30,5 (30,0; 47,0) уд. за 1 хв.) та ЛАГ (31,0 (30,0;47,0) уд. за 1 хв.) значення мінімальної ЧСС були суттєво меншими, ніж у юнаків групи контролю (45,0 (40,0; 50,0) уд. за 1 хв.). Виявлена достовірна різниця мінімальної ЧСС між дівчатами із ЛАГ (43,0 (30,0; 50,0) уд. за 1 хв.) та контрольною групою (42,0 (46,0; 55,0) уд. за 1 хв.), які тим не менше не досягали критичних значень брадикардії, як у юнаків. При аналізі варіабельності серцевого ритму значення співвідношення LF/HF у підлітків із САГ (1,5 (1,1; 1,9)) були достовірно нижчими у порівнянні з підлітками із ЛАГ (2,1 (1,5; 2,5)) (р<0,05). Водночас виявлені достовірно нижчі значення показника НР (1046 (1002; 1066)) у дівчат із САГ (425 (420; 533)) відносно групи ЛАГ (1125 (978; 1484)) (р<0,001), а також показника LF серед дівчат із САГ (1046 (1002; 1066)) відносно групи ЛАГ (1756 (1267;1803)) (р<0,001). Це свідчить про зсув симпатопарасимпатичного балансу на користь симпатичного та може мати несприятливе значення у подальшому прогресуванні хвороби. The thesis is devoted to improving diagnosis and prediction of the development of left ventricular remodeling in adolescents with primary hypertension based on the study of blood pressure through office and ambulatory blood pressure measurements, electrophysiological, structural and functional state of the myocardium, molecular genetic research and quality of life self-assessment. Inclusion criteria for participating in the study were: ages from 16 to 17 years 11 months 29 days; blood pressure (BP) readings >120/80 mm Hg in two out of three consecutive office measurements with an interval of 1-2 weeks; obtaining the informed consent of adolescents and their parents. Exclusion criteria for the study: diagnosis of hypertonic disease and symptomatic hypertension; diabetes mellitus; class II/III obesity and other endocrine diseases; acute infectious diseases; acute chronic kidney and liver diseases; hematological, oncological and systemic diseases; acquired and congenital heart defects; pregnancy. The examination was carried out in the somatic outpatient department of Pediatrics Unit of the Municipal Institution “City Clinical Hospital №6” in Zaporizhzhia, based on the Department of Propaedeutics of Childhood Diseases at Zaporizhzhia State Medical University, based on the Center for Medical Rehabilitation and Prevention of Zaporizhzhia State Medical University, the Department of Molecular genetic studies of the Educational Medical and Laboratory Center of Zaporizhzhia State Medical University. During the annual physical examination of adolescents of 16-17 years old at the Medical University, an office BP measurement was carried out to identify among them individuals with elevated BP readings on the basis of “higher than 120/80 mm Hg”. The average age of patients was 17.10±0.05 years. During screening using the ABPM method, BP was measured in 426 adolescents of 16-17 years old; its elevation was factually confirmed in 124 (29.1%) individuals, which made up a group with a probable diagnosis of primary hypertension. The study has shown sufficient screening effectiveness for the detection of hypertension in adolescents. The control group included 34 people with normotension. According to the results of ABPM and an in-depth clinical examination, secondary hypertension was excluded. In 84 adolescents (19.7%) hypertension was defined as primary. Stable arterial hypertension (SAH) was found in 20 (23.8%) patients, labile AH (LAH) - in 64 (76.2%). The daily profile of BP type “dipper” was found in 6 (30%) adolescents with SAH and in 42 (65.6%) with LAH, the “non-dipper” type - in 10 (50%) adolescents with SAH and in18 (28%) with LAH, the “over-dipper” type was identified only in 1 (5%) patient with SAH, type “night-peaker” - in 3 (15%) adolescents with SAH and 4 (6.3%) with LAH. In accordance with Holter monitor data, there was no significant difference between heart rate indicators among young men of the main and control groups. However, despite the absence of a broad difference between young men with SAH (30.5 (30.0; 47.0) bpm) and LAH (31.0 (30.0; 47.0) bpm.), the normal resting heart rate was distinctly less than that of the boys of the control group (45.0 (40.0; 50.0) bpm.). A substantial difference in the normal resting heart rate was found between girls with LAH (43.0 (30.0; 50.0) bpm.) and the control group (42.0 (46.0; 55.0) bpm.), which nevertheless did not reach the bradycardia threshold, as it did in young men. In the analysis of heart rate variability, the LF/HF ratio in adolescents with SAH (1.5 (1.1; 1.9)) was considerably lower compared to adolescents with LAH (2.1 (1.5; 2.5)), (p<0.05). At the same time, significantly lower HF indicators (1046 (1002; 1066)) were found in girls with SAH (425 (420; 533)) in comparison to the LAH group (1125 (978; 1484)) (p <0.001), as well as LF among girls with SAH (1046 (1002; 1066)) comparatively with the LAH group (1756 (1267; 1803)) (p<0.001). This illustrates a shift in the sympatoparasympathetic balance in favor of a sympathetic and may have unfavorable indicators in the further progression of the disease.