Особливості системної гемодинаміки, вегетативного забезпечення, агрегації тромбоцитів у хворих на гіпертонічну хворобу високого та дуже високого ризику, лікування та прогноз

Abstract

Робота присвячена удосконаленню методів діагностики і контролю артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з неконтрольованим АТ та з ускладненим (ішемічним півкульним інсультом) перебігом, а також індивідуалізації антигіпертензивної терапії. Обстежено 254 особи (60 (54; 70) років). У хворих на ГХ з контрольованим (п=43), неконтрольованим (п=102) АТ, з ускладненим перебігом (п=34) на фоні антигіпертензивної терапії і практично здорових осіб (п=13) досліджено показники добового моніторування АТ (ДМАТ), варіабельності ритму серця, агрегації тромбоцитів (результати 62 особи виключено). Встановлено фактори, асоційовані з недосягненням цільового АТ (середньогемодинамічний (СрАТ) і пульсовий АТ (ПАТ), індекс площі нормалізований діастолічного АТ (ДАТ)) та пов’язані з ускладненим перебігом (СрАТ, SDNN, площа під кривою першої хвилини адреналін-індукованої агрегації). Доведено, що найбільш ефективною в досягненні цільового АТ у хворих на ГХ є багатокомпонентна антигіпертензивна терапія (інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) / блокатор рецептору ангіотензину (БРА), діуретик, в-адреноблокатор). У хворих на ГХ з ускладненим перебігом в досягненні цільового АТ в короткостроковому періоді однаково ефективні одно- і багатокомпонентна антигіпертензивна терапія. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше з’ясовано закономірності змін системної гемодинаміки за ДМАТ у хворих на ГХ залежно від рівня АТ на фоні прийому антигіпертензивних препаратів, які полягають у переважанні систолічного тиску (САТ), ДАТ, СрАТ і відсутності вірогідних розбіжностей за ПАТ, циркадних ритмів САТ й ДАТ, попри досягнення хворими цільового рівня АТ, проти практично здорових осіб. Вперше визначені зміни системної гемодинаміки за ДМАТ у хворих на ГХ з ускладненим ішемічним півкульним інсультом перебігом, порівнюючи з хворими на ГХ з неконтрольованим АТ, що виявляються в підвищенні рівня ПАТ впродовж доби на фоні збільшення САТ в нічні години і зниження в передранково-вранішній час; у підвищенні добового амбулаторного індексу жорсткості артеріальної стінки, денного СрАТ, у переважанні відсотка осіб із mild dipping циркадним профілем ДАТ за відсутності змін з боку САТ, а також у знижені варіабельності СрАТ за добу та ПАТ за ніч. Вперше запропоновано незалежні фактори, що асоціюються з підвищеним відношенням шансів недосягнення цільового рівня АТ, скореговані за віком, статтю і наявністю цукрового діабету, у хворих на ГХ, до яких відносяться добові СрАТ та ПАТ, індекс площі нормалізований ДАТ. Вперше представлено модель підвищеного ризику розвитку ішемічного інсульту у хворих на ГХ і визначено незалежні чинники, що асоціюються з ускладненим ішемічним інсультом перебігом ГХ, скореговані за віком, статтю та наявністю цукрового діабету, до яких належать добові СрАТ та SDNN, площа під кривою за першу хвилину адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів. Уточнено найбільш ефективну антигіпертензивну терапію, що асоціюється з досягненням цільового рівня АТ у хворих на ГХ ТТ-ТТТ стадії, до складу якої входить ТАПФ / БРА, діуретик, в-адреноблокатор. Уточнено, що застосування однокомпонентної ІАПФ / БРА антигіпертензивної терапії у хворих на ГХ з ускладненим ішемічним інсультом перебігом поєднано зі зростанням імовірності досягнення цільового рівня АТ. Thesis is devoted to improvement of blood pressure (BP) diagnostic and control methods in essential hypertension patients (EHs) by studying clinical and pathogenic characteristics as systemic hemodynamic, vegetative balance and platelet induced (epinephrine and ADF) aggregation activity changes associated with uncontrolled BP, acute (ischemic hemispheric) stroke, as well as individualizing antihypertensive therapy considering the components of ambulatory BP monitoring (ABPM). As the result, 254 individuals (60 (54; 70) years) were inspected. After establishment of accordance to the criteria of including / exception, ABPM, heart rate variability (HRV), platelet analysis and 62 subjects exclusion, four groups were formed: the 1st and 2nd included on antihypertension treatment EHs controlled (n=43) and uncontrolled BP (by ABPM) EHs (n=102), respectively; the 3d group - acute stroke in-treated EHs (verified by tomography) inspected twice (on the 3 (2; 5) and 21 (12; 30) day, n=34); the 4d - healthy persons without arterial hypertension (n=13). It has been established that systemic hemodynamic by ABPM detecting in controlled EHs was enlarged in morning and daily hours compared with healthy individuals. At the same time, uncontrolled and controlled EHs had no differences in arterial stiffness indexes and BP variability. The systemic hemodynamic in acute stroke EHs vs uncontrolled EHs was increased in night, prewakening-moming hours and decreased in daytime. There was an enhanced parasympathetic activity detecting by long-term HRV in EHs regardless the BP level. There was a reduction of total HRV with an increase of sympathetic activity and decrease of parasympathetic in acute stroke EHs. Platelet ADF-activity in controlled EHs (vs healthy individuals) and in acute stroke EHs (vs uncontrolled EHs) was elevated, while epinephrine-induced platelet aggregation was suppressed. Uncontrolled and controlled EHs had the epinephrine-induced aggregation’s level the same, however, the former had the prominent inhibition of ADF-induced aggregation. Age-, sex- and diabetes-adjusted factors associated with uncontrolled BP in EHs were diurnal mean arterial pressure (MAP) (Wezler-Bogerr formula), pulse pressure (PP), square load normalized diastolic BP (DBP). The prognosis model of acute stroke EHs included diurnal MAP (Wezler-Bogerr formula) and SDNN, the square under the epinephrine-induced platelet aggregation the first minute curve as age-, sex- and diabetes-adjusted model’s factors. The most effective antihypertension therapy to control BP in EHs was usage of angiotensinconverting-enzyme (ACE) inhibitors / angiotensin receptor blockers (ARBs), diuretics and P-blockers. As monotherapy, as well as complex antihypertensive therapy showed effectiveness in the short-term lowering BP in acute stroke EHs.