|
IRZSMU >
Дисертації >
Дисертації. Внутрішні хвороби. >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/15742
|
Название: | Оптимізація лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з ожирінням на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаної патології |
Другие названия: | Optimization of treatment chronic obstructive pulmonary disease patients with obesity based on the study of the clinical and pathogenetic features of a combined pathology |
Авторы: | Савченко, Л. В. Savchenko, L. V. |
Ключевые слова: | хронічне обструктивне захворювання легень ожиріння системне запалення лікування chronic obstructive pulmonary disease obesity systemic inflammation treatment |
Дата публикации: | 2019 |
Издатель: | Запорізький державний медичний університет, Українська медична стоматологічна академія |
Библиографическое описание: | Савченко Леся Володимирівна. Оптимізація лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з ожирінням на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаної патології : дис. ... на здоб. наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.02 - Внутрішні хвороби, 22 - Охорона здоров'я / Л. В. Савченко ; МОЗ України, Запоріз. держ. мед. ун-т, Укр. мед. стомат. акад. - Запоріжжя, 2019. - 180 с. |
Аннотация: | Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики ХОЗЛ у поєднанні з аліментарним ожирінням на підставі вивчення особливостей основного обміну, харчової поведінки, активності хронічного запального процесу, клінічних та функціональних змін та оптимізації лікування шляхом індивідуалізованої модифікації способу життя у складі комплексної терапії. В дослідження було включено 100 осіб. Першим етапом було вивчення особливостей перебігу ХОЗЛ в залежності від показників ІМТ. Було виділено дві групи хворих: І група - 30 хворих на ХОЗЛ з нормальною масою тіла (ІМТ 23,10±1,40 кг/м2); ІІ група - 53 хворих на ХОЗЛ в поєднанні з абдомінальною формою аліментарно-конституційного ожиріння І та ІІ ступеню (ІМТ 33,40±2,40 кг/м ). Всі пацієнти знаходились в фазі ремісії захворювання і отримувати базисну терапію ХОЗЛ (фенотерол/іпратропіуму бромід 50/20 по одній дозі через 8 год.). Контрольну групу склали 17 практично здорових осіб. В результаті дослідження встановлено, що пацієнти на ХОЗЛ з супутнім аліментарним ожирінням характеризуються вірогідно вищими показниками рівня основного обміну у 1,17 рази, показників добового споживання енергії та фактичної енергетичної цінності спожитої їжі в робочий та вихідний дні у 1,4 рази та у 1,6 рази відповідно, частоти порушень харчової поведінки порівняно з відповідними показниками у хворих на ХОЗЛ з нормальним ІМТ (р<0,05). У хворих на ХОЗЛ з супутнім аліментарним ожирінням встановлений більш тяжкий перебіг ХОЗЛ, про що свідчило зростанням задишки, кількості симптомів захворювання у 1,83 рази на тлі зниження функціональних показників ОФВ1 у 1,1 рази та показника 6-хвилинної ходьби у 1,2 рази в порівнянні з відповідними показниками у хворих на ХОЗЛ з нормальним ІМТ (р<0,05). Встановлено, що у хворих на ХОЗЛ з супутнім аліментарним ожирінням мало місце зростання концентрації вчСРП у сироватці крові у 6,5 рази, вмісту лептину в сироватці крові у 1,8 рази та концентрації ІЛ-26 в індукованому мокротинні у 2,6 рази порівняно з показниками у практично здорових осіб (р<0,05). Визначена залежність концентрації ІЛ-26 в індукованому мокротинні від антропометричних (ІМТ, об’єму талії), функціональних (ОФВ1
ОФВі/ФЖЄЛ, тесту 6-ти хвилинної ходьби) показників, якості життя пацієнтів за опитувальником 8Б-36, вмісту вчСРП, лептину в сироватці крові,
що дозволило віднести ІЛ-26 в індукованому мокротинні до біомаркерів активності запалення дихальних шляхів. На другому етапі вивчали ефективність індивідуалізованої модифікації способу життя у складі комплексної терапії у хворих на ХОЗЛ в поєднанні з абдомінальною формою аліментарно-конституційного ожиріння. Встановлено, що модифікація способу життя на тлі базисної терапії ХОЗЛ в поєднанні з ожирінням сприяє зниженню показників задишки у 1,15
рази, кількості симптомів ХОЗЛ у 1,63 рази, покращенню показників якості життя за шкалою симптомів у 1,07 рази, активності у 1,18 рази, впливу
захворювання у 1,16 рази та загальної якості життя у 1,18 рази за даними опитувальника шпиталю Святого Г еоргія на тлі зростання показника тесту 6-
ти хвилинної ходьби у 1,1 рази порівняно з відповідними показниками у хворих, які отримували базисну терапію (р<0,05). Розроблена комплексна
терапія ХОЗЛ в поєднанні з аліментарним ожирінням через 9 місяців сприяла зменшенню ІМТ у 1,14 рази, ОТ у 1,05 рази на тлі зниження показників
фактичної енергетичної цінності спожитої їжі в робочі та вихідні дні у 1,16 рази та 1,21 рази відповідно, концентрації вчСРП в сироватці крові та ІЛ-26 в
індукованому мокротинні у 1,5 рази порівняно з хворими, які отримували базисну інгаляційну терапію (р<0,05). The thesis is devoted to increase the efficiency of diagnosing of COPD in combination with alimentary obesity on the basis of study of features of basic metabolism, dietary behavior, activity of the chronic inflammatory process, clinical and functional changes and optimization of treatment by the individualized lifestyle modification as a part of comprehensive therapy. The research included 100 people. The first step was to study the
characteristics of COPD depending on the BMI. Two groups of patients were
allocated: group I - 30 COPD patients with normal body weight (BMI 23.10 ±
1.40 kg / m ); group II - 53 COPD patients with obesity of degrees I and II (BMI 33.40 ± 2.40 kg / m ). All patients were in the phase of remission of the disease and received baseline therapy for COPD (fenoterol / ipratropium bromide 50/20 in
one dose after 8 hours). The control group consisted of 17 apparently healthy
persons. The study found that COPD patients with concomitant malnutrition obesity
are characterized by a significantly higher baseline metabolism rate by 1.17 times,
daily energy consumption and actual energy value of consumed food at work and
day off by 1.4 times and 1.6 times, respectively, the frequency of abnormalities in
eating behavior as compared with the corresponding indices in COPD patients with
normal BMI (p<0.05). COPD patients with concomitant alimentary obesity have a
more severe course of COPD, as evidenced by an increase in shortness of breath, a
number of symptoms by 1.83 times against the background of decreased
functional characteristics of FEV1 by 1.1 time and a 6-minute test by 1.2 times as
compared with the corresponding indices in COPD patients with normal BMI
(p<0.05). It was found that in COPD patients with concomitant alimentary obesity,
there was an increase in the concentration of CRP in the serum by 6.5 times, the
content of leptin in the serum by 1.8 times and concentration of IL -26 in the
induced sputum by 2.6 times as compared with those of apparently healthy subjects (p<0.05).
The study detected the dependence of IL-26 concentration in the induced
sputum on anthropometric (BMI, waist circumference) and functional (FEV1,
FEV1 / FVC, 6-minute walk test) indicators, quality of life of patients according to
the questionnaire SF-36, the content of CRP, leptin in the blood serum, which
allowed to attribute IL-26 in the induced sputum to the biomarkers of respiratory
inflammation activity. At the second stage, the effectiveness of individualized modification of
lifestyle as a part of comprehensive therapy in obese COPD patients was studied.
It was established that modification of lifestyle against the background of
COPD in combination with obesity contributes to a decrease in respiratory
symptoms by 1.15 times, a number of symptoms of COPD by 1.63 times, improvement of life quality indicators on the scale of symptoms by 1.07 times,
activity by 1.18 times, the effect of the disease 1.16 times and the overall quality of
life by 1,18 times according to the questionnaire of the St. George's hospital
against the background of an increase in the indicator of the 6-minute walk test by
1.1 times as compared with the corresponding indices in patients receiving
baseline therapy (p<0.05). The developed comprehensive therapy of COPD in
combination with alimentary obesity after 9 months contributes to a decrease in the
BMI by 1.14 times, waist circumference by 1.05 times, against the background of
decreased food consumption on the working days and weekends by 1.16 times and
1.21 times respectively, CRP concentration in the serum and IL-26 in the induced
sputum by 1.5 times as compared with patients receiving basic inhalation therapy
(p <0.05). |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/15742 |
Располагается в коллекциях: | Дисертації. Внутрішні хвороби.
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|