Жорсткість легеневої артерії та ремоделювання правого шлуночка при коморбідному перебігу гіпертонічної хвороби і хронічного обструктивного захворювання легень

Abstract

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування гіпертонічної хвороби, поєднаної з ХОЗЛ, на підставі вивчення структурно-функціональних характеристик легеневої артерії та правого шлуночка,патогенетичних механізмів їх порушень та ефективності фармакотерапії амлодипіном в поєднанні з розувастатином на тлі базисної терапії. У дослідження включено 112 пацієнтів, котрі були розподілені на дві групи: основна група - хворі на ГХ 2 стадії 2-3 ступеня у поєднанні з ХОЗЛ 2-3 стадії (62 пацієнта); група порівняння - 50 пацієнтів з ХОЗЛ 2-3 стадії. Контрольну групу склала 31 здорова особа. При визначенні жорсткості легеневої артерії знайдено статистичну різницю усіх показників жорсткості між групою пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ і ХОЗЛ та групою з ізольованим ХОЗЛ В основній групі показник РЬ ЛА був нижче на 27,33% у порівнянні з групою з ізольованим ХОЗЛ (р<0,05). Показник Стрі ЛА в основній групі був нижче на 29,04% проти групи порівняння (р<0,05). За показником Dst ЛА теж спостерігалось його зниження у хворих основної групи проти групи порівняння на 31,54% (р<0,05). Показник жорсткості ЕМ ЛА був вищим на 45,53% проти групи порівняння (p<0,05). За таким показником, як індекс жорсткості В було відмічено його зростання в основній групі на 26,39% проти групи порівняння (p<0,05). Результати кореляційного аналізу продемонстрували наявність достовірних зв’язків між таким показником функції зовнішнього дихання, як ОФВ1 та показником Cmpl ЛА у вигляді прямого кореляційного зв’язку середньої сили (г=+0,39; р<0,05) та показником EM ЛА у вигляді зворотнього зв’язку середньої сили (г=-0,34; р<0,05), з Pls ЛА - у вигляді прямого зв'язку середньої сили (г=+0,52; р<0,05). Піддатливість ЛА мала достовірний прямий кореляційний зв'язок середньої сили з індексом Тифно (ІТ) (г=+0,39; р<0,05) та показником МОС75 (г=+0,34; р<0,05). Еластичний модуль мав статистично достовірний зворотній зв'язок малої сили з показником ОФВ1/ФЖЄЛ (г=-0,29; р<0,05), а також достовірний зворотній зв'язок середньої сили з показником ОФВ1 (г=-0,38; p<0,05). При аналізі розрахунку ВР визначено, що в основній групі виникнення порушень ЛА проти групи з ізольованим перебігом ХОЗЛ вірогідно вище: пульсативність (ВР = 2,25, 95% ДІ =1,77 - 2,86, p < 0,05), піддатливість (ВР =2,39, 95% ДІ =1,55-3,68, p<0,05), еластичний модуль (ВР =2,51, 95% ДІ =1,70-3,73, p<0,05), індекс жорсткості В (ВР=2,39, 95% ДІ=1,50 - 3,79, p<0,05). Отже, підвищенний ризик розвитку цих порушень у данної категоріії хворих проти хворих на ізольованний перебіг ХОЗЛ найбільш значимо зростає при зміні еластичного модуля. Показник, який відображає систолічну функцію міокарда ПШ, а саме систолічну екскурсію кільця трикуспідального клапану (TAPSE), був менше на 14,34% в основній групі у порівнянні з хворими на ХОЗЛ (р<0,05). За значенням зміни площі ПШ було відмічено достовірне зниження у групі з коморбідним перебігом ГХ та ХОЗЛ у порівнянні з ізольованим перебігом ХОЗЛ на 8,69% (р<0,05). Товщина ЗСЛШ була достовірно більшою на 41,46% у групі з коморбідним перебігом ГХ та ХОЗЛ відносно групи порівняння (р<0,05). Також було відмічено достовірне збільшення товщини МШП на 39,75% (р<0,05), підвищення ІММЛШ на 62,98% (р<0,05) у хворих основної проти групи порівняння. The thesis is concentrated on the improvement of treatment effectiveness of hypertensive disease with COPD on the basis of study of structural and functional characteristics of the pulmonary artery and right ventricle, pathogenetic mechanisms of their disorders and effectiveness of pharmacotherapy with amlodipine combined with rosuvastatin on the background of a baseline therapy. The research involved 112 patients who were divided into two groups: a main group - patients with stage 2 and stage 3 HD with stage 2 and stage 3 COPD (62 patients); a comparison group - 50 patients with stage 2 and stage 3 COPD. A control group consisted of 31 healthy persons. In determining the stiffness of the pulmonary artery, a statistical difference in all stiffness values was found between the group of patients with a comorbid course of HD and COPD and the group with isolated COPD. In the main group Pls value of PA was lower (27,33%) compared to the group with isolated COPD (p<0,05). Cmpl value of PA in the main group was lower (29,04%) versus the comparison group (p<0,05). The research demonstrated a decrease of Dst value of PA in patients from the main group versus the comparison group of 31,54% (p<0,05). EM stiffness value of PA was higher (45,53%) versus the comparison group (p<0,05). On the basis of stiffness index B, its increase of 26,39% was detected in the main group versus the comparison group (p<0,05). The results of correlation analysis demonstrated the presence of reliable associations with such a value of the external respiration function as FEV1 and Cmpl value of PA by means of direct correlation relationship of moderate strength (r=+0,39; p<0,05) and EM value of PA as an inverse relationship of moderate strength (r=+0,34; p<0,05), with Pls value of PA - as a direct relationship of moderate strength (r=+0,52; p<0,05). The PA compliance had reliable direct relationship of moderate strength with Tiffeneau index (TI) (r=+0,39; p<0,05) and MEF75 (r=+0,34; p<0,05). Elastic modulus showed statistically reliable inverse relationship with FEV1/FVC (r=-0,29; p<0,05), as well as reliable inverse relationship with FEV1 (r=-0,38; p<0,05). In the analysis of VR evaluation it was revealed that in the main group PA disorders are more common versus the group with isolated COPD: pulsatility (VR = 2,25, 95% CI =1,77 - 2,86, p < 0,05), compliance (VR = 2,39, 95% CI = 1,553,68, p<0,05), elastic modulus (VR =2,51, 95% CI =1,70-3,73, p<0,05), stiffness index B (BP=2,39, 95% CI =1,50 - 3,79, p<0,05). In this way, the higher risk of these disorders development in this particular group versus patients with isolated course of COPD can be significantly increased in case of elastic modulus change. The value demonstrating RV myocardial systolic function, namely tricuspid annual plane systolic excursion (TAPSE), was lower (14,34%) in the main group versus patients with COPD (p<0,05).