Нейрофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей з рекурентними формами захворювань респіраторного тракту в залежності від рівня психоемоційного навантаження

Abstract

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики, нейрофункціональних порушень серцево-судинної системи в дітей молодшого шкільного віку з рекурентними формами захворювань респіраторного тракту в залежності від рівня психоемоційного навантаження на підставі комплексного вивчення вихідного вегетативного статусу і резерва міокарда до фізичного навантаження та розробці комплексу лікування і профілактики. З цією метою обстежено 120 дітей віком від 6 до 9 років (середній вік склав 7 років 6 місяців). Критеріями включення були: вік дітей - 6 - 9 років, стать дитини (хлопчики й дівчатка), наявність рекурентної патології респіраторного тракту (діти, що хворіють на гострі респіраторні захворювання 6 разів на рік і більше), знижений функціональний резерв міокарда (показники проби Руф'є 7 балів і більше). Основними критеріями виключення були наявність органічної патології з боку серцево-судинної системи. Після встановлення відповідності критеріям включення / виключення був проведений розподіл хворих на групи: група 1 - діти з рекурентними гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ) та зниженим функціональним резервом міокарда (n = 30); група 2 - діти з рекурентними ГРЗ та збереженим функціональним резервом міокарда (n = 30); група 3 - діти з епізодичними ГРЗ та зниженим функціональним резервом міокарда (n = 30); група 4 - діти з епізодичними ГРЗ та збереженим функціональним резервом міокарда (умовно здорові діти) (n = 30). В процесі дослідження було вивчено особливості вихідного вегетативного тонусу (ВВТ) і стан показників активності регуляторних систем (ПАРС) організму, взаємозв'язок даних показників з порушеннями нічного сну (час відходу до нічного сну, його якісна і кількісна характеристика) і характером ранкового пробудження, ступінь прихильності до засобів масової електронної комунікації (ЗМЕК), рівень загальної шкільної тривожності і взаємозв’язок цих показників з рівнем сироваткової концентрації нейропептидів (субстанція Р, вазоінтестинальний пептид, кінцеві стабільні метаболіти оксиду азоту). У досліджені встановлено, що в дітей з рекурентними ГРЗ, в порівнянні з дітьми, які хворіють епізодично, частіше реєструється порушення Л функціонального резерву міокарда (84,0 % проти 62,5 % відповідно; х = 50,01; p<0,001). У дітей з рекурентними ГРЗ зі зниженим функціональним резервом міокарда, в порівнянні з дітьми, які хворіють епізодично, зі зниженим функціональним резервом міокарда, має місце дисбаланс функціонування вегетативної нервової системи (ВНС): парасимпатикотонія (16,7% проти 30,0% відповідно; х2 = 1,49; p>0,05), ригідний ритм (40,0% проти 13,3% відповідно; х2 = 5,45; p<0,05). Серед школярів молодшого шкільного віку з рекурентними ГРЗ зі зниженим функціональним резервом міокарда кількість дітей з порушеним ПАРС значно більше, ніж серед дітей, які хворіють епізодично (86,7% проти 46,7% відповідно; х2 = 10,80; p<0,001). Найбільше дітей зі зривом процесів адаптації реєструвалось у 1-й групі спостереження в порівнянні з 4-ю (36,7% проти 3,3%; х2 = 10,42; р <0,05). The dissertation is devoted to the improvement of diagnostics, neurofunctional disorders of the cardiovascular system in children of primary school age with upper respiratory tract infection (URTI), depending on the level of psychoemotional load on the basis of a comprehensive study of the initial vegetative load and reserve. To this end, 120 children aged 6 to 9 years were examined (mean age was 7 years 6 months). Inclusion criteria were: age of children - 6-9 years, sex of the child (boys and girls), presence of URTI of the respiratory tract (children suffering from acute respiratory diseases 6 times a year or more), reduced functional reserve of the myocardium (Ruffier sample rates 7 points or more). The main exclusion criteria were the presence of organic pathology by the cardiovascular system. After establishing compliance with the inclusion / exclusion criteria, patients were divided into groups: group 1 - children with URTI and reduced myocardial functional reserve (n = 30); group 2 - children with URTI and preserved myocardial functional reserve (n = 30); group 3 - children with episodic URTI and reduced myocardial functional reserve (n = 30); group 4 - children with episodic acute respiratory problems and preserved functional reserve of the myocardium (conditionally healthy children) (n = 30). In the course of the study the peculiarities of the initial vegetative tone (IVT) and the state of activity indicators of the regulatory systems (AIRS) of the organism, the relationship of these indicators with disturbances of night sleep (time to bedtime, its qualitative and quantitative characteristics) and the nature of the morning awakening, were studied the degree of attachment to mass electronic communications (MEC), the level of general school anxiety and the relationship of these indicators to the level of serum concentration of neuropeptides (substance P, vasointestinal peptide (VIP), the final stable metabolites of nitric oxide (FSM NO)). The study found that in children with URTI, compared with children with episodic disease, a violation of the functional reserve of the myocardium (84.0% versus 62.5%, respectively; %2 = 50.01; p<0.001). In children with URTI myocardial infarction with reduced functional reserve of myocardium, compared with children with episodic patients with reduced functional reserve of the myocardium, there is an imbalance of functioning of the autonomic nervous system (VNS): parasympathicotonia (16.7% vs. 30.0%, respectively; x = 1,49; p>0.05), rigid rhythm (40.0% vs. 13.3%, respectively; x2 = 5.45; p<0.05). Among primary school children with URTI with reduced myocardial functional reserve, the number of children with impaired AIRS is significantly higher than among children with episodic illness (86.7% vs. 46.7%, respectively; x = 10.80; p<0.001). The majority of children with disruption of adaptation processes were registered in the 1st observation group compared to the 4th group (36.7% vs. 3.3%; X2 = 10.42; p<0.05).