Обґрунтування використання поліпропіленової сітки для лікування вивихів ендопротеза кульшового суглоба

Abstract

Лікування пацієнтів з вивихом ендопротеза кульшового суглоба є актуальною й складною проблемою сучасної ортопедії, що вимагає систематичного та глибокого вивчення. Вивих стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба іноді є руйнівним ускладненням, яке може серйозно вплинути на якість життя пацієнта, і сьогодні це одна з найбільш поширених проблем, яка може виникнути після тотального ендопротезування суглоба. Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в лікуванні та запобіганні розвитку даного ускладнення, його частота залишається досить високою, що дає право вважати подальший пошук можливостей щодо вдосконалення та оптимізації методів лікування пацієнтів із вивихами стегнового компоненту ендопротеза кульшового суглоба важливим і актуальним завданням сучасної травматології та ортопедії. Метою роботи було на основі експериментально-клінічного дослідження покращити результати лікування хворих із вивихами голівки ендопротеза кульшового суглоба шляхом використання поліпропіленових сітчастих імплантатів для зміцнення задніх капсульно-зв’язкових структур кульшового суглоба. Для реалізації мети проведено експериментальне дослідження щодо оцінки відновлення рухової активності кінцівки, встановлення термінів формування рубця та визначення морфологічних особливостей перебудови капсули колінного суглоба при закритті дефекту капсули поліпропіленовою сіткою (ППС). Експериментальне дослідження було проведено на лабораторних тваринах, яких було розділено на дві групи, тваринам виконували операцію з формування дефекту капсули суглоба. Об’єктом дослідження було обрано колінний суглоб через легкий доступ до його структур та анатомічні особливості розташування різних сполучнотканинних елементів (зв’язки, сухожилля, фасція, тощо) у безпосередній близькості до капсули суглоба. Аналіз отриманих даних показав, що опорна функція і функція пересування відновлювались в межах перших 5 днів. Так, у 3 тварин експериментальної групи повне відновлення функції кінцівки спостерігали на 5 добу, що склало 12 % випадків в порівнянні з контрольною групою, де повне відновлення функції на 5 добу спостерігали у 8 % (2 тварини) випадків. Відновлення статичної функції кінцівки в контрольній групі переважало подібні показники основної групи спостереження у 2,3 раза і склало 28 % (7 тварин) порівняно з 12 % (3 тварини) основної групи. Це можна пояснити менш вираженим больовим синдромом у тварин контрольної групи через меншу травматичність операції в порівнянні з імплантацією ППС. Була встановлена пряма залежність між товщиною сполучнотканинної капсули суглоба навколо елементів ППС та термінів з моменту втручання. Протягом другого тижня після утворення дефекту суглобової капсули її товщина збільшується у 1,89 раза. Найбільші темпи потовщення капсули (у 2,1 раза) спостерігаються протягом третього тижня післяопераційного періоду (з 14 по 21 добу експерименту), що на 18,2 % більше, ніж потовщення з 7 по 14 добу. В ранні терміни після операції у тварин основної групи в зоні імплантації ППС відмічається скупчення клітин сполучної тканини навколо волокон ППС. У підсітковій ділянці відзначаються сформовані кров'яні згустки, які ініціюють утворення грануляційної тканини. Тканина як синовіальної, так і фіброзної мембран суглобової капсули набрякла, відмічається дезорганізація волокон. Осередки крововиливів займають 13,3±0,7 % відносної площі синовіальної мембрани капсули колінного суглоба, кровоносні судини – 7,7±0,5 %, на частку волокон приходиться 19,6±1,4 %, а міжклітинна речовина, за рахунок набряку, превалює і займає 50,3±2,0 % відносної площі; клітини, включаючи періваскулярні інфільтрати, займають 10,1±0,6 % відносної площі синовіальної мембрани капсули колінного суглоба. Treatment of patients with hip implant dislocation is a topical and complex problem of modern orthopedics, which requires a systematic and thorough investigation. Dislocation of the femoral component of a hip arthroplasty is sometimes a devastating complication that can seriously affect a patient's quality of life, and today it is one of the most common problems that can occur after a total hip arthroplasty (THA). In spite of the considerable advances made in the treatment and prevention of the development of this complication, its frequency remains high, which gives the right to consider further search of possibilities for improvement and optimization of the methods of treatment of patients with dislocation of the femoral component of hip arthroplasty important and actual for traumatology and orthopedics. The aim of the study is to improve the results of treatment of patients with dislocations of the hip arthroplasty head by using polypropylene mesh implants to strengthen the posterior capsular structures of the hip joint. To achieve this aim, an experimental study conducted to evaluate the recovery of locomotor activity, to determine the timing of scar formation, and to determine the morphological features of restructuring of the knee capsule in case the capsule defect closed with a propylene mesh. The experimental research was conducted on laboratory rabbits witch were divided into two groups, the animals performed surgery to form a joint capsule defect. The knee joint was selected as the object of study because of its easy access to its structures and the anatomical features of the location of various connective tissue elements (ligaments, tendons, fascia, etc.) in the immediate vicinity of the joint capsule. An analysis of the obtained data showed that the support function and the movement function were restored within the first 5 days. For example, in 3 animals of the experimental group complete limb function restoration was observed on 5th day, which was 12 % of cases compared to the control group, where complete recovery of function on 5th day was observed in 8 % (2 animals) of cases. The recovery of limb static function in the control group was dominated by similar indicators of the main group 2,3 times and was 28 % (7 animals) compared with 12 % (3 animals) of the main group. This can be explained by the less pronounced pain syndrome in the animals of the control group due to the less traumatic surgery compared to the implantation of polypropelene mesh. A direct relationship was established between the thickness of the connective tissue capsule of the joint around the mesh elements and the timing of the intervention. In the second week after the formation of the defect of the joint capsule, its thickness increases 1,89 times. The highest rates of capsule thickening (2,1 times) are observed during the third week of the postoperative period (from 14 to 21 days of the experiment), which is 18,2 % more thickening than from 7 to 14 days. In the early period after surgery, marked accumulation of cells of connective tissue around the fibers of the mesh in the area of implantation of polypropelene of the experimental group animals. Formed blood clots that initiate the formation of granulation tissue are located in the submesh area. The tissue of both the synovial and fibrotic membranes of the articular capsule is swollen, the disorganization of the fibers is noted. Hemorrhage foci occupy 13,3±0,7 % of the relative area of the synovial membrane of the knee joint capsule, blood vessels – 7,7±0,5 %, the fiber accounts for 19,6±1,4 %, and intercellular substance due to edema predominates and occupies 50,3±2,0 % of the relative area, cells, including perivascular infiltrates occupy 10,1±0,6 % of the relative area of the synovial membrane of the knee capsule.