Хронічний стеатогепатит: патоморфологічна характеристика перебігу та несприятливих наслідків

Abstract

У дисертації для використання в біопсійній діагностиці визначені патоморфологічні (ПМ) параметри активності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) і алкогольного стеатогепатиту (АСГ), особливості репаративних процесів в печінці та несприятливих наслідків цих хвороб. За результатами гістологічних, гістохімічних (ГХ), імуногістохімічних (ІГХ) досліджень біопсійно-секційного матеріалу встановлено, що зміни в печінці хворих на АСГ і НАСГ мають несуттєві ПМ відмінності. В перипортальних Z1 і в проміжних Z2 зонах дольок печінки у хворих на АСГ переважає мікровезикулярний стеатоз гепатоцитів, у хворих на НАСГ - макровезикулярний стеатоз гепатоцитів; при цьому може визначатись змішаний мікро-макровезикулярний стеатоз. За даними електронної мікроскопії (ЕМ) ліпідні краплі в гепатоцитах мають гомогенний матрикс з тригліцеридів низької електронної щільності та тонкий шар білків на зовнішній поверхні з множинними дрібними кавеолами, які забезпечують транспорт ліпідів з краплі в цитозоль і навпаки. В цитоплазмі гепатоцитів є гігантські мегамітохондрії з короткими кристами та центральними електронно-щільними, паралельними паракристалічними структурами. ГХ і морфометричними (МФМ) методами визначено, що у хворих на АСГ і НАСГ в гепатоцитах і макрофагах печінки має місце накопичення тривалентного Fe3+ і двовалентного Fe2+заліза різного ступеня. Патогномонічними для АСГ і НАСГ змінами, крім стеатозу гепатоцитів, є наявність в печінці різної кількості балонних гепатоцитів, гепатоцитів в стані стеатонекрозу, апоптозу та фероптозу; гепатоцитів з тільцями Малорі-Денка; вогнищ некрозу дольок печінки з перифокальною інфільтрацією лейкоцитами, лімфоцитами, CD68+ макрофагами; перисинусоїдальної інфільтрації поодинокими CD68+ макрофагами, плазмоцитами, CD4+ і CD8+ Т-лімфоцитами; вогнищевої портально-долькової інфільтрації нечисленними нейтрофілами, еозинофілами, лімфоцитами і макрофагами, а також перисинусоїдально- перицелюлярного або портально-Z1-3перисинусоїдального фіброзу печінки. З урахуванням клініко-лабораторных даних про дисфункцію печінки встановлено, що активність НАСГ і АСГ визначає комплекс мікроскопічних ознак (зростання тяжкості стеатозу печінки від S1 до S3 ступеня; збільшення кількості балонних гепатоцитів і гепатоцитів з тільцями Малорі-Денка; інтенсифікація стеатонекрозу і апоптозу гепатоцитів; зростання кількості та розширення вогнищ стеатонекрозу в печінці, а також імуноцитарної та запально-клітинної інфільтрації печінки). В той час як показником тяжкості хвороби є перисинусоїдально-перицелюлярний і портально-Z1-3 перисинусоїдальний фіброз печінки, що прогресує через легку F1, помірну F2 і важку F3 ступінь до цирозу печінки (ЦП). Рідкими ознаками активації хронічного стеатогепатиту (СГ) може бути зростання депонування заліза в гепатоцитах і макрофагах, розвиток холеостазу і поява стеатогранульом (частіше при АСГ), зростання аутофагії в гепатоцитах зі стеатозом (частіше при НАСГ). The pathomorphological (PM) parameters of the activity of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) and alcoholic steatohepatitis (ASH), peculiarities of reparative processes in the liver and the adverse effects of these diseases are determined in the dissertation for use in biopsy diagnostics. According to the results of histological, histochemical (HC), immunohistochemical (IHC) studies of biopsy-sectional material, it has been established that there are minor PM differences in the liver of patients with ASH and NASH. In periportal Z1 and in the intermediate Z2 zones of liver lobes in patients with ASH predominates microvesicular steatosis of hepatocytes, in patients with NASH - macrovesicular steatosis of hepatocytes; In both cases, mixed micro-macrovesicular steatosis may be detected. According to electronic microscopy (EM), lipid drops in hepatocytes have a homogeneous matrix of lowdensity triglycerides and a thin layer of proteins on the outer surface with multiple small caveols that provide transport of lipids from drop to cytosol and vice versa. In the cytoplasm of hepatocytes there are giant megamithohondria with short crysts and central electron-dense, parallel paracrystalline structures. HC and morphometric (MFM) methods have determined that in patients with ASH and NASH in hepatocytes and macrophages of the liver, the accumulation of trivalent Fe3+ iron and divalent Fe2+ iron of varying degrees is determined. Pathognomonic changes for ASH and NASH, except for steatosis of hepatocytes, are the presence in the liver of different amounts of balloon hepatocytes, hepatocytes in the state of steatonecrosis, apoptosis and ferroptosis; hepatocytes with the bodies of Malory- Denk; foci of liver necrosis with perifocal infiltration of leukocytes, lymphocytes, macrophages; moderate perisinusoidal infiltration with CD68+ macrophages, single plasmacytes, CD4+ and CD8+ T-lymphocytes; focal portal-limb infiltration with a few neutrophils, eosinophils, lymphocytes and macrophages, as well as perisinusoidal-pericellular or portal-Z1-3perisinusoidal fibrosis of the liver.