Патогенетичне значення антимікробних пептидів у визначенні перебігу гострих бактеріальних запальних захворювань респіраторного тракту у дітей раннього віку

Abstract

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню ранньої діагностики розвитку та тяжкості перебігу гострих бактеріальних запальних захворювань респіраторного тракту на підставі вивчення активності ендогенних антимікробних пептидів у сироватці крові дітей раннього віку та визначення факторів, що на них впливають. В роботі наведені дані обстеження 156 дітей раннього віку (середній вік 1,08 ± 0,07 років) серед яких 83 дитини, хворих на гострий бронхіт, які увійшли до 1-ї підгрупи та 42 дитини, хворих на пневмонію, які склали 2-гу підгрупу. Групу контролю склала 31 дитина репрезентативна за віком. За результатами аналізу клініко-анамнестичних даних, акушерського та перинатального анамнезів, оцінки лабораторних показників встановлено, що на розвиток гострих запальних захворювань бронхолегеневої системи у дітей раннього віку мають вплив характеру перебігу антенатального періоду, особливості вигодовування дитини на першому році життя, клініко-лабораторні прояви рахіту, наявність анемії та лабораторних ознак запалення, а також зміни зі сторони фосфорно-кальцієвого обміну (зниження рівня кальцію та фосфору у сироватці крові). За даними бактеріологічного дослідження встановлено, що провідними етіологічними збудниками захворювання у дітей 1-ї підгрупи виступали Haemophillus influenza та Streptococcus pneumoniae, в той час як у дітей 2-ї підгрупи Streptococcus pneumoniae. Встановлено, що у 50,0 % дітей з гострим бронхітом та у 71,5 % дітей з пневмонією мало місце зниження рівня забезпечення вітаміном Д (р<0,05). Вміст білку, що зв’язує вітамін Д, у сироватці крові дітей 1-ї підгрупи був на 16,0 % нижчим (р>0,05) в той час, як серед дітей 2-ї підгрупи на 21,9 % нижчим від показників групи контролю (р<0,01). За результатами визначення наявності етіологічного збудника і рівня забезпечення вітаміном Д встановлено, що серед дітей 2-ї підгрупи, де етіологічним чинником пневмонії виступав Streptococcus pneumoniae, вміст 25-гідроксівітаміну Д у сироватці крові був нижчим в 1,5 рази щодо групи дітей з гострим бронхітом (р<0,05). В обох групах спостереження, де етіологічним збудником виступав Haemophillus influenzaе рівень вітаміну Д у сироватці крові не мав статистичної різниці (р>0,05), проте був вірогідно нижчим проти показників групи контролю (р<0,05). Встановлено, що у дітей 1-ї та 2-ї підгруп тяжкість та тривалість захворювання зворотно залежали від вмісту в сироватці крові вітаміну Д ( r=–0,9, р<0,01 та r=–0,5, р<0,05, відповідно). У дітей з гострими запальними захворюваннями бронхолегеневої системи встановлено зниження рівня у сироватці крові hBPI (р<0,01) та кателіцидіну LL-37 (р<0,01), що відбувалося на тлі чіткої тенденції до зниження β1-дефензинів (р>0,05) та вірогідне зростання вмісту лактоферину (р<0,01). Визначено кореляційну залежність між вмістом антимікробних пептидів у сироватці крові дітей обох груп спостереження та тяжкістю і тривалістю перебігу захворювання (r=–0,8, р<0,01 та r=–0,5, р<0,05, відповідно). Аналіз вмісту АМП у сироватці крові дітей 1-ї підгрупи показав, що найбільш низькі рівні LL-37, β1-дефензинів та hBPI відзначалися серед дітей, де етіологічним збудником виступав Haemophillus influenzaе, в той час як серед дітей 2-ї підгрупи найбільш значущі зміни означених пептидів визначалися у дітей з етіологічним збудником захворювання Streptococcus pneumoniae. Встановлено прямий кореляційний взаємозв’язок впливу забезпечення вітаміном Д на продукцію антимікробних пептидів у сироватці крові дітей з гострими запальними захворюваннями бронхолегеневої системи (в межах r=0,4 та r= 0,6, р<0,05). Thesis is devoted to improving early diagnosis of the development and severity of acute bacterial inflammatory diseases of the respiratory tract based on the study of the activity of endogenous antimicrobial peptides in serum of young children and determining the factors that affect them. The work shows 156 children of early age (average age – 1,08 ± 0,07 years) among which 83 children with acute bronchitis were in the 1st subgroup and 42 children with pneumonia, which were the 2nd subgroup. According to the results of the analysis of clinical anamnetic data, perinatal anamnesis, laboratory estimates found that acute inflammatory diseases of the bronchopulmonary system in young children have the influence of the nature of the course of the antenatal period, features of feeding of the child in the first year of life, clinical and laboratory manifestations of rickets, anemia and laboratory signs of inflammation, as well as changes on the part of phosphoric-calcium metabolism (reduction of calcium and phosphorus levels in serum). According to the bacteriological study, it was established that the leading etiological causative agent of acute bronchitis in children 1 subgroups were Haemophilus influenza and Streptococcus pneumoniae, while children of the 2 subgroup of Streptococcus pneumoniae. It was found that 50,0 % of children with acute bronchitis and 71,5 % of children with acute pneumonia had a decrease in the level of vitamin D (р<0,05). The protein binding vitamin D in the serum of children 1 subgroup was 16,0 % lower (р>0,05), while in children of 2 subgroups 21,9 % lower than the control group (р<0,01). Based on the results of the determination of the presence etiological causative agent and the level of vitamin D provision, it was found that among children of 2 subgroups, where the etiological factor of pneumonia was Streptococcus pneumoniae, the content of 25-hydroxyvitamin D in the serum was less than 1,5 times in relation to the group of children with acute bronchitis (р<0,05). In both observation groups, where Haemophilus Influenza was the etiological causative agent, the level of vitamin D in the serum was not a statistical difference (p>0,05), but was reliably lower in relation to the indicators of the control group (р<0,05). It was found that in children 1 and 2 of the subgroup the severity and duration of the disease was inversely dependant on the serum content of vitamin D (r =–0,9, р<0,01 and r =–0,5, р<0,05, respectively). In children with acute inflammatory diseases of the bronchopulmonary system, a decrease in serum hBPI (p<0,01) and cathelicidin LL-37 (р<0,01) was established, which occurred against the background of a clear tendency to decrease β1-defensis (p> 0,05) and a reliable increase in the content of lactoferrin (р<0,01). The correlation relationship between the content of antimicrobial peptides in serum of the blood of children of both groups of observation and the severity and duration of the course of the disease is determined (r =–0,8, р<0,01 and r =–0,5, р<0,05, respectively). An analysis of serum AMP in children 1 subgroups showed that the lowest levels of LL-37, β1-defensis and hBPI were noted among children where Haemophilus Influenza was the etiological causative agent, while among children of 2 subgroups the most significant changes in these peptides were determined in children with etiological causative agent of Streptococcus pneumoniae. A direct correlation relationship has been established between the effect of vitamin D on the production of antimicrobial peptides in serum of children with acute inflammatory diseases of the bronchopulmonary system (in the range of r=0,4, р<0,05 and r=0,6, р<0,05).