Особливості морфогенезу яєчників потомства щурів після введення прогестерону самкам під час вагітності (анатомо-експериментальне дослідження)

Abstract

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей будови яєчників потомства щурів після експериментального моделювання впливу прогестерону шляхом його внутрішньом’язового введення самкам із 15-ої по 18-ту добу вагітності за допомогою анатомічних, морфометричних, гістологічних, імуногістохімічних та статистичних методів дослідження. При дослідженнні динаміки масо-ростових показників тварин встановлено, що впродовж перших трьох місяців постнатального розвитку маса тіла контрольних та експериментальних тварин поступово зростає зі збільшенням строку спостерження, досягаючи максимальних значень наприкінці строку дослідження. У тварин, народжених від самок із порушеним гормональним статусом, із 1-ої по 9-ту добу життя включно, маса тіла вірогідно перевищує контрольні значення, а на 14-ту добу різниця між показниками маси нівелюється. У тварин експериментальної групи встановлено, тенденцію щодо достовірного відставання показників маси тіла від групи контролю, починаючи з 30-ої доби і до кінця терміну дослідження (102,47 ± 2,11 г та 123,86 ± 1,76 г, відповідно). у потомства тварин всіх груп експериментального дослідження виявлено поступове поступове збільшення потилично-куприкової довжини з максимальними її значенням на 90-ту добу життя, без вірогідних відмінностей (10,91 ± 0,15 см – у тварин групи контрольних та 10,32 ± 0,17 см - у експериментальних тварин, відповідно). Однак, на 14-ту добу життя у експериментальних щурів показник потилично-куприкової довжини є вірогідно вищим від контрольних значень (5,58 ± 0,13 см та 5,18 ± 0,23 см відповідно). У групі експериментальних тварин на 1-шу та 9-ту добу життя після народження простежувається вірогідне перевищення показників індексу маси тіла (ІМТ) над контрольними значеннями. На 45-ту добу життя, навпаки, відмічається вірогідне відставання показника ІМТ експериментальної групи. Однак, починаючи із 60-ої доби і до кінця строку спостереження різниця ІМТ у групах тварин нівелюється (1,0 ± 0,02 г/см2 та 0,96 ± 0,07 г/см2 відповідно). Вперше встановлено характерне порушення процесу формування пулу примордіальних фолікулів у потомства тварин, народжених від самок, яким вводили ін’єкції прогестерону з 15-ої по 18-ту добу вагітності. На 1-шу добу після народження у експериментальних тварин відносна площа, яку займають сформовані примордіальні фолікули, є меншою від цього показника у контрольних тварин (34,34 ± 1,14 % проти 36,45 ± 0,67 % відповідно). При цьому, вірогідної різниці між показниками відносної площі, яку займають кластери, у групах експериментального дослідження не виявлено. На 3-тю добу життя у групі тварин після впливу прогестерону у період внутрішньоутробного розвитку, на відміну від контрольних щурів, присутні незруйновані кластери, що займають 4,31 ± 0,22 % площі органу відповідно. У тварин усіх досліджуваних груп пул примордіальних фолікулів поступово зменшується та досягає наприкінці терміну спостереження 2,62 ± 0,11 % у експериментальних щурів, що вірогідно менше, ніж у тварин контрольної групи (4,0 ± 0,57 %). Аналогічна тенденція щодо зменшення відносної площі виявлена й у первинних фолікулах. Однак, наприкінці 3-го місяця життя різниця між показниками відносної площі тварин як експериментальної та контрольної груп нівелюється (2,98 ± 0,22 % та 3,24 ± 0,18 % відповідно). Динаміка відносної площі, яку займають вторинні фолікули у тварин контрольної групи, носить хвилеподібний характер. The dissertation is devoted to the study of the structure peculiarities of the ovaries of the rats’ offspring after experimental modeling of the progesterone effect by introducing a hormone solution to females from 15th to 18th days of pregnancy using anatomical, morphometric, histological, immunohistochemical and statistical methods of study. Using anatomical and morphometric methods the dynamics of mass-growth parameters of animals were investigated. During the first three months of postnatal development, the weight of control and experimental animals gradually increased along with the observation time increase, reaching maximum values by the end of the study period. In animals born from females with impaired hormonal status, from 1st to 9th days of age, inclusive, body weight is likely to exceed the control values, on the 14th day the difference between the mass indexes is balanced. In the future, from the 30th day until of the end of the observation period for the body mass indexes of the animals of the experimental group, there is a characteristic tendency to the significant lag from the controls (102,47 ± 2,11 g та 123,86 ± 1,76 g, respectively). Investigating the dynamics of occipital-coccygeal distance in the offspring of animals, a gradual increase in this indicator was found in all study groups of animals with maximum values after the ninety-day life, with no significant differences between the groups – 10,9 ± 0,15 cm in control animals and 10,3 ± 0,17 cm in experimental animals, respectively. However, at day 14th in experimental rats, the body length index was significantly higher than the control values (5,58 ± 0,13 cm and 5,18 ± 0,23 cm, respectively). In the group of experimental animals at 1st and 9th days of postnatal life after birth, a significant excess of body mass index (BMI) was observed over the control values. On the 45th day of life, on the contrary, there was a significant lag in the BMI in the experimental group. However, from the 60th day to the end of the observation period, the BMI difference in the animal groups was balanced (1,0 ± 0,02 g/cm2 and 0,96 ± 0,07 g/cm2, respectively). It was first established that the offspring of animals born to females receiving progesterone injections from 15th to 18th days of gestation were characterized by impaired process of formation of a pool of primordial follicles. At 1st day after birth in experimental animals, the relative area occupied by the formed primordial follicles is smaller than in the control animals (34,34 ± 1,14 % vs. 36,45 ± 0,67 %, respectively). However, there was no significant difference between clusters relative indices in the groups. On the 3rd day of life in the group of animals after progesterone exposure during the prenatal period, unlike control rats, non-destructive clusters were present, occupying 4,31 ± 0,22 % of organ area, respectively. Hence, in all the study groups of animals, the pool of primordial follicles has gradually decreased, reaching 2,62 ± 0,11 % in experimental rats by the end of the observation period, which is significantly lower than in control rats (4,0 ± 0,57 %, respectively). A similar tendency to decrease the relative area was observed for primary follicles. However, at the end of the third month of life, the difference between the experimental and control groups was balanced (2,98 ± 0,22 % and 3,24 ± 0,18 %, respectively). The dynamics of the relative area occupied by the secondary follicles in the control animals is wavy: from 9th days to the end of the second month life it gradually increases, and after 90th life it decreases almost twice (from 31,22 ± 0,37 % to 13,13 ± 0,15 %). For animals born to females with hormonal impairment, the tendency for growth was maintained up to 45th days inclusive, which is significantly lower than in than the control (22,68 ± 0,10 % compared to 28,89 ± 0,39 %, respectively).