Features of prevention of fetal growth retardation in pregnant women with chronic hypertension

Abstract

The lack of effective methods to prevent the development of fetal growth retardation in high-risk pregnant women remains a significant problem of modern obstetrics, which determinesthe relevance of the study. The aim of the study was to examine the effectiveness ofmonoprophylaxis of fetal growth retardation using aspirin at a dose of 150 mg, starting at12-13 weeks of gestation, pregnant women with chronic hypertension. In order to apply andimplement the proposed prevention of fetal growth retardation, all pregnant women withchronic hypertension were divided into two groups. The patients were divided into groupsrandomly. To prevent the development of fetal growth retardation, patients in group A receivedacetylsalicylic acid at 150 mg/day, patients in group B received acetylsalicylic acid at 100mg/day. Primary examination of pregnant women in a prospective study was performedduring pregnancy 11-12 weeks in all groups, which included: history taking, general clinicalexamination, blood pressure measurement, obstetric and gynecological examinationaccording to clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine No 417 from 15.07.2011,No 676 dated 31.12.2004. Clinical and instrumental examination was performed: bloodpressure and ECG monitoring, Doppler examination. Childbirth and initial assessment ofthe condition of newborns were performed in accordance with the current orders of theMinistry of Health of Ukraine with the assessment of the condition on the Apgar scale andthe result of anthropometry (determination of mass and growth rate). It was found that theage characteristics of the group of pregnant women did not differ statistically significantly:the average age of patients in group A reached 27.3±1.6 years, group B - 28.1±1.8 years.According to the obstetric and gynecological history, the women did not differ. It should benoted that statistically significant differences between the main group and the comparisongroup by the degree of chronic hypertension (grade 1 and 2) were not detected: 30 % ofwomen in group A and 35 % of group B had chronic hypertension grade 1, 70 % and 65 %,respectively - chronic arterial hypertension of 2 degrees. Among the concomitant lesions inpregnant women were determined: obesity 8 women of group A (26.7 %), 8 people (25.8 %)of group B; varicose veins in 3 women (10.0 %) of group A, 4 people (12.9 %) of group B;pathology of the urinary system - in 2 cases (6.6 %) in group A and in 2 people (6.45 %) ofgroup B; pathology of the thyroid gland - 2 women (6.6 %) of group A, and 1 person (3.22 %)of group B, anemia of pregnant women - in 4 women (13.3%) of group A, and 4 people(12.9 %) of group B; chronic viral hepatitis C in remission in 1 woman of group B (3.22 %).As a result of the analysis of pregnancies and complications of childbirth, we found that theappointment of acetylsalicylic acid in addition to standard treatment of chronic arterialhypertension in accordance with clinical protocols at a dose of 150 mg/day helped reducethe incidence of disorders of uteroplacental and fetal circulation by 2.7 times, fetal growthretardation - by 8,8 times and small to gestational age fetus - 4.8 times compared with theresults of patients who received acetylsalicylic acid at a dose of 100 mg/day. Відсутність ефективних методів профілактики розвитку затримки росту плода у вагітних високої групи ризику залишається значною проблемою сучасного акушерства, що визначає актуальність дослідження. Метою дослідження було вивченняефективності монопрофілактики затримки росту плода з використанням аспірину у дозі 150 мг, починаючи з терміну вагітності12-13 тижнів, вагітними з хронічною артеріальною гіпертензією. З метою застосування та впровадження запропонованоїпрофілактики виникнення затримки росту плода, усіх вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією розподілили на двігрупи. Розподіл пацієнток на групи виконували рандомізовано. Для профілактики розвитку затримки росту плода пацієнткигрупи А отримували ацетілсаліцилову кислоту по 150 мг/добу, пацієнтки групи Б отримували ацетілсаліцилову кислоту по 100мг/добу. Первинне обстеження вагітних жінок у проспективному дослідженні виконували в терміни вагітності 11-12 тижніву всіх групах, яке включало: збір анамнезу, загально-клінічне обстеження, вимірювання артеріального тиску, виконанняакушерсько-гінекологічного обстеження згідно клінічних протоколів МОЗ України No 417 від 15.07.2011, No 676 від 31.12.2004.Проводили клініко-інструментальне обстеження: моніторування артеріального тиску та ЕКГ, доплерометричне дослідження.Ведення пологів та первинну оцінку стану новонароджених проведено згідно чинних наказів МОЗ України з оцінкою стану зашкалою Апгар та результатом антропометрії (визначення масо-ростового показника). Встановлено, що за віковоюхарактеристикою групи вагітних статистично значимо не відрізнялися: середній вік пацієнток А групи сягав 27,3±1,6 років,Б групи - 28,1±1,8 років. За даними акушерсько-гінекологічного анамнезу жінки не відрізнялися. Варто відзначити, щостатистично значимих відмінностей між основною групою та групою порівняння за ступенем хронічної артеріальної гіпертензії(1 та 2 ступінь) не було виявлено: 30 % жінок групи А та 35 % групи Б мали хронічну артеріальну гіпертензію 1-го ступеня,70 % та 65 %, відповідно - хронічну артеріальну гіпертензію 2-го ступеня. Серед супутніх уражень у вагітних визначалися:ожиріння 8 жінок групи А (26,7 %), 8 осіб (25,8 %) групи Б; варикозна хвороба у 3 жінок (10,0 %) групи А, 4 осіб (12,9 %) групи Б;патологія сечовидільної системи - у 2 випадках (6,6 %) у групі А та у 2 осіб (6,45 %) групи Б; патологія щитоподібної залози -2 жінки (6,6 %) групи А та у 1 особи (3,22 %) Б групи; анемія вагітних - у 4 жінок (13,3 %) А групи та 4 осіб (12,9 %) Б групи;хронічний вірусний гепатит С в стадії ремісії у 1 жінки Б групи (3,22 %). В результаті проведеного аналізу перебігу вагітностейта виникнення ускладнень пологів нами було встановлено, що призначення ацетилсаліцилової кислоти додатково достандартного лікування хронічної артеріальної гіпертензії відповідно до клінічних протоколів у дозі 150 мг/добу сприялозменшенню частоти виникнення порушень матково-плацентарного та плодового кровообігу у 2,7 разів, затримки роступлода - у 8,8 разів та малого до гестаційного віку плоду - у 4,8 разів порівняно із результатами пацієнток, які отримувалиацетилсаліцилову кислоту у дозі 100 мг/добу. Отсутствие эффективных методов профилактики развития задержки роста плода у беременных высокой группы рискаостается значительной проблемой современного акушерства, что определяет актуальность исследования. Цельюисследования было изучение эффективности монопрофилактики задержки роста плода с использованием аспирина в дозе150 мг, начиная со срока беременности 12-13 недель, беременными с хронической артериальной гипертензией. С цельюприменения и внедрения предложенной профилактики возникновения задержки роста плода, всех беременных с хроническойартериальной гипертензией разделили на две группы. Распределение пациенток на группы выполняли рандомизированно. Дляпрофилактики развития задержки роста плода пациентки группы А получали ацетилсалициловую кислоту по 150 мг/сут,пациентки группы Б получали ацетилсалициловую кислоту по 100 мг/сут. Первичное обследование беременных женщин впроспективном исследовании выполняли в сроки беременности 11-12 недель во всех группах, которое включало: сбор анамнеза,клиническое обследование, измерение артериального давления, выполнение акушерско-гинекологического обследованиясогласно клиническим протоколам МОЗ Украины No 417 от 15.07.2011, No 676 от 31.12.2004. Проводили клинико-инструментальное обследование: мониторирование артериального давления и ЭКГ, допплерометрического исследования.Ведение родов и первичная оценка состояния новорожденных проведены согласно действующим приказам МОЗ Украины пооценке состояния плода по шкале Апгар и результатов антропометрии (определение массо-ростового показателя).Установлено, что по возрастной характеристике группы беременных статистически значимо не отличались: среднийвозраст пациенток А группы достигал 27,3±1,6 лет, Б группы - 28,1±1,8 лет. По данным акушерско-гинекологического анамнезаженщины не отличались. Стоит отметить, что статистически значимых различий между основной группой и группойсравнения по степени хронической артериальной гипертензии (1-я и 2-я степень) не было выявлено: 30 % женщин группы Аи 35 % группы Б имели хроническую артериальную гипертензию 1-ой степени, 70 % и 65 %, соответственно - хроническуюартериальную гипертензию 2-ой степени. Среди сопутствующих поражений у беременных определялись: ожирение 8 женщингруппы А (26,7 %), 8 человек (25,8 %) группы Б; варикозная болезнь у 3 женщин (10,0 %) группы А, 4 человек (12,9 %) группы Б;патология мочевыделительной системы - в 2 случаях (6,6 %) в группе А и у 2 человек (6,45 %) группы Б; патология щитовиднойжелезы - 2 женщины (6,6 %) группы А и у 1 человека (3,22 %) Б группы; анемия беременных - у 4 женщин (13,3 %) А группы и 4человек (12,9 %) Б группы; хронический вирусный гепатит С в стадии ремиссии у 1 женщины Б группы (3,22 %). В результатепроведенного анализа течения беременностей и возникновения осложнений родов нами было установлено, что назначениеацетилсалициловой кислоты дополнительно к стандартному лечению хронической артериальной гипертензии всоответствии с клиническими протоколами в дозе 150 мг/сут способствовало уменьшению частоты нарушений маточно-плацентарного и плодового кровообращения в 2,7 раза, задержке роста плода - в 8,8 раз и небольшого по отношению кгестационному возрасту плода - в 4,8 раз по сравнению с результатами пациенток, которые получали ацетилсалициловуюкислоту в дозе 100 мг/сут.