The impact of concomitant anemic syndrome on the clinical course of coronary artery disease

Abstract

The aim. To investigate the influence of concomitant anemic syndrome on the clinical course of coronary artery disease, frequency and features of the main cardiovascular events. Materials and methods. The study involved 91 patients with coronary artery disease (42 men and 49 women, age – 70 (49; 93)). All patients were divided into 2 groups: the main group (n = 46) consisted of patients with coronary artery disease with iron-deficiency anemia, the comparison group (n = 45) – patients with coronary artery disease without iron-deficiency anemia. The study of the main cardiovascular events took into account re-hospitalization due to arrhythmic disorders, progression of heart failure (HF), CAD destabilization within the observed period (1 year), as well as death from cardiovascular causes. The data analysis was performed using Statistica 13.0. Results. During the year, 42 non-fatal cardiovascular events were noted in patients of both groups, however in the main group their total number was 30 (67 %) versus 12 (27 %) in the comparison group (χ2 = 13.603; P < 0.05). The presence of concomitant anemia in CAD patients significantly increased the relative risk of re-hospitalizations (RR = 1.9; 95 % CI 1.230–3.112; P < 0.05). Among the reasons for hospitalization in the main group, HF decompensation prevailed – 17 (57 %) patients, unstable angina – 7 (23 %), arrhythmic disorders – 6 (20 %); in the comparison group, among the reasons for re-hospitalization, 7 (57 %) had HF decompensation, 3 (25 %) had unstable angina, and 2 (17 %) cases had arrhythmic disorders. In total, 9 (19.5 %) deaths were recorded in the main group, while in the comparison group 1 (2.2 %) death was recorded during the year (χ2 = 6.995; P < 0.05). The presence of concomitant anemia in patients with CAD increases the risk of fatal outcome by 8.8 times (RR = 8.8; 95 % CI 1.162–66.685; P < 0.05). The presence of moderate anemia in patients with CAD significantly increases the incidence of combined critical events by 39 % during the year of follow-up compared with mild anemia (χ2 = 12.843; P < 0.05). Conclusions. The presence of concomitant anemia is associated with a worsened prognosis for patients having coronary artery disease due to an increased risk of non-fatal cardiovascular events that require re-hospitalization during the year of observation, and an increased incidence of death. Increasing severity of anemia is associated with an increase in the frequency of the combined critical event during 1 year of follow-up. Мета роботи – дослідити вплив супутнього анемічного синдрому на клінічний перебіг ІХС, частоту виникнення та особливості основних кардіоваскулярних подій. Матеріали та методи. У дослідження залучили 91 хворого на ІХС (42 чоловіки, 49 жінок віком 70 (49; 93) років), яких поділили на дві групи: основна (n = 46) – пацієнти з ІХС та супутньою залізодефіцитною анемією; група порівняння (n = 45) – ІХС без анемії. Вивчаючи основні кардіоваскулярні події, враховували повторні госпіталізації з приводу аритмічних порушень, прогресування серцевої недостатності (СН), дестабілізацію ІХС протягом року спостереження, а також летальні наслідки від серцево-судинних причин. Статистично результати опрацювали в ліцензованій програмі Statistica 13.0. Результати. Протягом року у хворих обох груп зафіксували 42 нефатальні кардіоваскулярні події: в основній – 30 (67 %), у групі порівняння – 12 (27 %) (χ2 = 13,603; p < 0,05). Наявність супутньої анемії у хворих на ІХС вірогідно підвищувала відносний ризик повторних госпіталізацій (ВР = 1,9; 95 % ДІ 1,230–3,112; р < 0,05). Серед причин госпіталі- зації в основній групі переважали декомпенсація СН (17 (57 %) пацієнтів), нестабільна стенокардія (7 (23 %) хворих), аритмічні порушення (6 (20 %) осіб). У групі порівняння причини повторної госпіталізації: декомпенсація СН (7 (57 %) пацієнтів), нестабільна стенокардія (3 (25 %) хворих), аритмічні порушення (2 (17 %) випадки). Зафіксували 9 (19,5 %) летальних випадків в основній групі, у групі порівняння протягом року зареєстрували 1 (2,2 %) летальний випадок (χ2 = 6,995; p < 0,05). Встановили зростання ризику летального наслідку у 8,8 раза за умов супутньої анемії у хворих на ІХС (ВР = 8,8; 95 % ДІ 1,162–66,685; р < 0,05). Виявили, що наявність у хворих на ІХС анемії середнього ступеня тяжкості вірогідно підвищує частоту виникнення комбінованої критичної події на 39 % упродовж 1 року спостереження порівняно з анемією легкого ступеня (χ2 = 12,843; df = 1; p < 0,05). Висновки. Перебіг ІХС на тлі супутньої анемії характеризується гіршим прогнозом хворих на ІХС унаслідок збільшення частоти та ризику розвитку нефатальних кардіоваскулярних подій, що потребують повторних госпіталізацій протягом року спостереження, а також збільшення кількості летальних випадків. Підвищення ступеня тяжкості анемії асоціюється зі зростанням частоти виникнення комбінованої критичної події протягом 1 року спостереження. Цель работы – оценить влияние сопутствующего анемического синдрома на клиническое течение ИБС, частоту возникновения и особенности основных кардиоваскулярных событий. Материалы и методы. В исследование включили 91 больного ИБС (42 мужчины, 49 женщин в возрасте 70 (49; 93) лет), которых поделили на две группы: основную (n = 46) – пациенты с ИБС и сопутствующей железодефицитной анемией, группу сравнения (n = 45) – ИБС без анемии. При изучении основных кардиоваскулярных событий учитывали повторные госпитализации вследствие аритмических нарушений, прогрессирования сердечной недостаточности (СН), дестабилизацию ИБС в течение года наблюдения, а также летальные исходы от сердечно-сосудистых причин. Статистическая обработка данных проведена в лицензированной программе Statistica 13.0. Результаты. В течение года у больных обеих групп зафиксировали 42 нефатальных кардиоваскулярных события: в основной – 30 (67 %), в группе сравнения – 12 (27 %) (χ2 = 13,603; p < 0,05). Наличие сопутствующей анемии у больных ИБС достоверно повышало относительный риск повторных госпитализаций (ОР = 1,9; 95 % ДИ 1,230–3,112; р < 0,05). Среди причин госпитализации в основной группе преобладала декомпенсация СН (17 (57 %) пациентов), нестабильная стенокардия (7 (23 %) случаев), аритмические нарушения (6 (20 %) больных). В группе сравнения причины повторной госпитализации: декомпенсация СН (7 (57 %) больных), нестабильная стенокардия (3 (25 %) пациента), аритмические нарушения (2 (17 %) случая). Зафиксировали 9 (19,5 %) летальных исходов в основной группе, в группе сравнения в течение года зарегистрировали 1 (2,2 %) летальный исход (χ2 = 6,995; p < 0,05). Отмечено увеличение риска летального исхода в 8,8 раза при сопутствующей анемии у больных ИБС (ОР = 8,8; 95 % ДИ 1,162–66,685; р < 0,05). Наличие у больных ИБС анемии средней степени тяжести достоверно повышает частоту возникновения комбинированного критического события на 39 % в течение года наблюдения по сравнению с анемией лёгкой степени тяжести (χ2 = 12,843; p < 0,05). Выводы. Течение ИБС на фоне сопутствующей анемии характеризуется худшим прогнозом больных ИБС за счёт роста частоты и риска развития нефатальных кардиоваскулярных событий, требующих повторных госпитализаций в течение года наблюдения, роста числа летальных исходов. Повышение степени тяжести анемии ассоциируется с увеличением частоты возникновения комбинированного критического события в течение года наблюдения.