Impact of neuroprotective therapy on cognition and oxidative stress in the early stages of Parkinson’s disease

Abstract

The aim of this study was to investigate the clinical and biochemical efficiency of citicoline in cognitive improvement and changes of glutathione peroxidase (GPx) blood plasma levels in patients at early stages of Parkinson’s disease (PD). Materials and methods. We recruited 42 patients at I–II Hoehn and Yahr PD stages and 20 controls. The Montreal Cognitive Assessment test (MoCA) was used to assess several cognitive domains in PD patients (before citicoline treatment, after intravenous therapy and after pills therapy) and controls (once). Plasma was collected once in controls and twice in PD patients (on the first and the last days of observation). Citicoline was administrated to 23 of 42 PD patients in addition to basic antiparkinsonian therapy intravenously during 10 days and with pills during next 30 days. The rest 19 of 42 PD patients had been taking basic antiparkinsonian treatment only (comparison group). Results. We observed significant improvement of MoCA scores in PD patients with citicoline course (PD-Cs) in each check day. But in spite of such an improvement in PD patients, who were left on the basic antiparkinsonian treatment (PD-Bs), on the 10th day of observation, patients of this group did not keep it to the last day of the research (P < 0.001). After the treatment the GPx level in plasma of PD-Cs was significantly higher than in PD-Bs (P < 0.001). Furthermore, the activity of GPx plasma level after citicoline course was significantly higher than before additional neuroprotective therapy, which wasn’t observed in PD patients on basic treatment only. Conclusions. The cognition of PD patients (according to MoCA scores) at the early stages of the disease was significantly improved after citicoline treatment. Citicoline treatment had significant positive influence on the increasing antioxidant GPx plasma activity in PD patients at the early stages of the disease. Мета роботи – визначення клінічної та біохімічної ефективності цитиколіну в корекції когнітивних розладів і рівня глутатіонпероксидази (ГПО) плазми крові в пацієнтів на ранніх стадіях хвороби Паркінсона (ХП). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 пацієнти з І–ІІ стадіями ХП за Хен–Яром і 20 осіб групи контролю. Для оцінювання когнітивних функцій (КФ) використали Монреальську шкалу когнітивного оцінювання (MoCA) в пацієнтів із ХП до початку терапії цитиколіном, після завершення парентерального курсу та перорального приймання препарату, а також в осіб групи контролю (один раз). Плазму крові брали для дослідження один раз у осіб групи контролю та двічі (на перший та останній день спостереження) в пацієнтів із ХП. Цитиколін призначали 23 із 42 пацієнтів із ХП на додаток до базисної протипаркінсонічної терапії внутрішньовенно протягом 10 днів і в таблетках протягом наступних 30 днів. Решта 19 із 42 пацієнтів із ХП отримували тільки базисну протипаркінсонічну терапію (група порівняння). Результати. Спостерігали вірогідне покращення КФ за балами шкали МоСА в пацієнтів із ХП, які отримували цитиколін (ХП-Ц) кожного контрольного дня. Незважаючи на покращення КФ на 10 день спостереження у пацієнтів з ХП, яким призначили тільки базисну протипаркінсонічну терапію (ХП-Б), вони не змогли утримати позитивний результат до останнього дня дослідження (p < 0,001). Після лікування рівень ГПО плазми в пацієнтів групи ХП-Ц суттєво вищий, ніж у хворих групи ХП-Б (p < 0,001). Активність ГПО у плазмі після курсу цитиколіну вірогідно вища, ніж до призначення додаткової нейропротективної терапії; це не спостерігали в пацієнтів групи ХП-Б. Висновки. Когнітивні функції (відповідно до показників шкали МоСА) пацієнтів на ранніх стадіях ХП суттєво поліпшилися після терапії цитиколіном. Курс цитиколіну вірогідно вплинув на підвищення активності антиоксиданта ГПО в пацієнтів на ранніх стадіях ХП. Цель работы – определение клинической и биохимической эффективности цитиколина в коррекции когнитивных расстройств и уровня глутатионпероксидазы (ГПО) плазмы крови у пациентов на ранних стадиях болезни Паркинсона (БП). Материалы и методы. В исследование включили 42 пациента с І–ІІ стадиями БП по Хен–Яру и 20 лиц группы контроля. Для оценки когнитивных функций (КФ) использовали Монреальскую шкалу когнитивного оценивания (MoCA) у пациентов с БП до начала терапии цитиколином, после завершения парентерального курса и перорального приёма препарата, а также у лиц группы контроля (один раз). Плазму крови брали для исследования один раз у лиц группы контроля и дважды (на первый и последний день наблюдения) у пациентов с БП. Цитиколин назначали 23 из 42 пациентов с БП в дополнение к базисной противопаркинсонической терапии внутривенно в течение 10 дней и в таблетках на протяжении следующих 30 дней. Остальные 19 из 42 пациентов с БП принимали только базисную противопаркинсоническую терапию (группа сравнения). Результаты. Отмечено достоверное улучшение КФ по баллам шкалы МоСА у пациентов с БП, которые принимали цитиколин (БП-Ц), на каждый контрольный день. Несмотря на улучшение КФ на 10 день наблюдения у пациентов с БП, которые принимали только базисную противопаркинсоническую терапию (БП-Б), они не смогли удержать положительный результат до последнего дня исследования (p < 0,001). После лечения уровень ГПО плазмы у пациентов группы БП-Ц существенно выше, чем у пациентов группы БП-Б (p < 0,001). Более того, активность ГПО в плазме после курса цитиколина достоверно выше, чем до назначения дополнительной нейропротекторной терапии; это не наблюдали у пациентов группы БП-Б. Выводы. Когнитивные функции (соответственно показателям шкалы МоСА) пациентов на ранних стадиях БП существенно улучшились после терапии цитиколином. Курс цитиколина достоверно повлиял на повышение активности антиоксиданта ГПО у пациентов на ранних стадиях БП.