Стан плода та новонародженого в термінах гестації 25–28 тижнів при тривалому безводному проміжку

Abstract

Мета — розробити діагностичні критерії оцінки стану плода за допомогою доплерометричного дослідження кровотоку фетоплацентарного комплексу у вагітних із тривалим безводним проміжком у термін гестації 25–28 тижнів та стану новонародженого, це дасть змогу оптимізувати тактику ведення таких вагітних. Пацієнти та методи. Проаналізовано стан плода за даними доплерометрії та ранні перинатальні наслідки у 62 вагітних, які народили в термінах 25–28 тижнів вагітності з передчасним розривом плодових оболонок. Вагітним проведено ультразвукове дослідження за загальноприйнятою методикою Morgenstem (1986), Демідова В.Н. (1991) на ультразвуковому апараті Siemens Acuson S 2000 (Німеччина), оснащеному блоком пульсуючої хвилі і функцією кольорового доплерівського картирування з використанням конвексного датчика з частотою 3,5–5 Мгц. Доплерометрію проведено за загальноприйнятою методикою Campbell (1991), Демідова В.Н. (1993). Результати. За даними доплерометрії плацентарно плодового кровотоку встановлено, що передчасний розрив плодових оболонок у вагітних у термін гестації 25–28 тижнів і тривалий безводний проміжок (понад 48 год.) не погіршують стан плода, у тому числі при ознаках інфекційних ускладнень у таких вагітних. Висновки. Основними причинами перинатальної патології та смертності є глибока недоношеність новонароджених і розвиток синдрому дихальних розладів. Мета — разработать диагностические критерии оценки состояния плода с помощью допплерометрического исследования кровотока фетоплацентарного комплекса у беременных с длительным безводным промежутком в термин гестации 25–28 недель и состояния новорожденного, что позволит оптимизировать тактику ведения этих беременных. Пациенты и методы. Проанализировано состояние плода по данным допплерометрии и ранние перинатальные исходы у 62 беременных родивших в срок 25–28 недель беременности с преждевременным разрывом плодовых оболочек и длительным безводным промежутком. Беременным проведено ультразвуковое исследование по общепринятой методике Morgenstem (1986), Демидова В.Н. (1991) на ультразвуковом аппарате Siemens Acuson S 2000 (Германия), который оснащен блоком пульсирующей волны и функцией цветного допплеровского картирования с использованием конвексного датчика с частотой 3,5–5 Мгц. Допплерометрия проведена по общепринятой методике Campbell (1991), Демидова В.Н. (1993). Результаты. По данным допплерометрических показателей маточно плацентарно плодового кровообращения установлено, что длительный безводный период (более 48 часов) не ухудшает состояния внутриутробного плода, в том числе при появлении признаков инфекционных осложнений у матери. Выводы. Основными причинами перинатальной патологии и смертности являются глубокая недоношенность новорожденных и развитие синдрома дыхательных расстройств. Purpose — to develop the fetal assessment diagnostic criteria with a help of dopplerometric researching of the fetoplacental blood flow among pregnant on 25–28 weeks gestation term and a new born condition to optimize their pregnancy conducting. Patients and methods: The fetus condition was analyzed according the dopplerometric data and the earlier perinatal outcomes among 62 pregnant women who gave birth on 25–28 term with the premature rupture of the amniotic membrane and with the prolonged waterless interval. The Ultrasound research was done among the pregnant women according to Morgenstem method (1986),Demodov V.N. (1991), on ultrasound apparatus Siemens Acuson S 2000 (Germany), supplied with the pulsating waves block and colored Doppler function with 3,5–5 MHz convex sensor. Dopplerometric study conducted according to Campbell method (1991),Demidova V.N. (1993). Results: According to the Dopplerometric study the utero placental fetal circulation index identified that the prolonged waterless term (more 48 hours) does n't harmful for the fetus condition including possible mothers infection signs. Conclusion: The main causes of mortality and perinatal pathology are the severe infants prematurity and the respiratory distress syndrome development.