Клініко-психоанамнестичні характеристики диссомнічних проявів у діючих військовослужбовців збройних сил України

Abstract

Мета. Виявити клініко-анамнестичні особливості диссомнічного синдрому у військовослужбовців Збройних Сил України. Матеріали та методи. На базах Військового госпіталю 3309 (м. Запоріжжя) та КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР було проведено проспективне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне та статистичне дослідження 64 діючих військовослужбовців – група дослідження (ГД), та 40 пацієнтів відділення прикордонних станів з порушеннями сну – група контролю (ГК). Результати та їх обговорення. В ході проведення порівняльного аналізу груп дослідження було виявлено, що для ГД була більш характерна: супутня соматична патологія, що не пов’язана із диссомнічним синдромом, частота виявлення даного фактору у цій групі досягала 39,1% (25 осіб), у той час коли у ГК вона не перевищувала 28% (11 осіб); відсутність супутньої психічної патології (2 особи (3,1%) у ГД проти 34 осіб (85%) у ГК); наявність супутньої неврологічної патології – 25 осіб (39,1%) ГД проти 8 осіб (20%) ГК; менша тривалість порушень сну – лише 5 осіб (7,8%) ГД повідомили, що страждають на проблеми зі сном більше 5 років, проти 21 особи (52,5%) ГК. Для осіб ГК були більш характерні: обтяженість спадковості психічними розладами – про психічні порушення різного регістру у близьких родичів частіше повідомляли особи ГК – 12 осіб (30%) проти 5 осіб (7,8%) ГД; сезонність в інтенсивності вираженості диссомнічних проявів – 26 осіб (65%) повідомили, що порушення сну погіршуються в осінньо-зимовий період, подібні коливання симптоматики відзначали лише 3 особи (4,7%) ГД. Purpose. To identify the clinical-anamnestic features of the dyssomnic syndrome in the acting military of the Armed Forces of Ukraine. Materials and methods. At the bases of the Military Hospital 3309 (Zaporizhzhia) and the Zaporizhzhia Regional Clinical Institution for The Provision of Psychiatric Care a prospective clinical-anamnestic, clinical-psychopathological and statistical research of 64 active combatants – study group (SG), and 40 patients of the borderline department with sleep disorders – control group (CG), was conducted. Results and its discussion. During the comparative analysis of the formed groups, it was found that for SG more typical: concomitant somatic pathology not associated with the dyssomnia syndrome – the frequency of detection of this factor in this group reached 39.1% (25 people), while in CG it did not exceed 28% (11 people); absence of concomitant mental pathology – 2 people (3.1%) in the SG versus 34 people (85%) in the CG; the presence of concomitant neurological pathology – 25 people (39.1%) SG versus 8 people (20%) CG; shorter duration of sleep disorders – only 5 people (7.8%) in SG reported that they had sleep problems for more than 5 years, versus 21 people (52.5%) in CG. Цель. Выявить клинико-анамнестические особенности диссомнического синдрома у военнослужащих Вооруженных Сил Украины. Материалы и методы. На базах Военного госпиталя 3309 (г. Запорожье) и КНУ «Областное клиническое учреждение по предоставлению психиатрической помощи» ЗОС было проведено проспективное клинико-анамнестическое, клинико-психопатологическое и статистическое исследование 64 действующих военнослужащих – группа исследования (ГИ), и 40 пациентов отделения пограничных состояний с нарушениями сна – группа контроля (ГК). Результаты и их обсуждение. В ходе проведения сравнительного анализа сформированных групп было обнаружено, что для ГИ была более характерна: сопутствующая соматическая патология, не связанная с диссомническим синдромом – частота выявления данного фактора в этой группе достигала 39,1% (25 человек), в то время когда в ГК она не превышала 28% (11 человек); отсутствие сопутствующей психической патологии – 2 человека (3,1%) в ГИ против 34 человек (85%) в ГК; наличие сопутствующей неврологической патологии – 25 человек (39,1%) ГИ против 8 человек (20%) ГК; меньшая продолжительность нарушений сна – только 5 человек (7,8%) ГИ сообщили, что страдают проблемами со сном более 5 лет, против 21 человека (52,5%) ГК. Для лиц ГК были более характерны: отягощенная наследственность психическими расстройствами – о психических нарушениях разного регистра у близких родственников чаще сообщали лица ГК – 12 человек (30%) против 5 человек (7,8%) ГИ; сезонность в интенсивности выраженности диссомнических проявлений – 26 человек (65%) сообщили, что нарушения сна ухудшаются в осенне-зимний период, подобные колебания симптоматики отмечали только 3 человека (4,7%) ГИ.