Національний консенсус щодо ведення пацієнток у клімактерії

Abstract

В документі представлено огляд існуючих методів діагностики і терапії клімактеричних розладів у жінок, запропоновано алгоритми діагностики і лікування даної патології з метою профілактики серцево-судинних захворювань, остеопорозу та покращення якості життя жінок в Україні. Клімактерій – це фізіологічний перехідний період у житті жінки, упродовж якого на фоні вікових змін в організмі домінують інволютивні процеси в репродуктивній системі, що характеризуються зниженням генеративної і менструальної функції внаслідок генетично запрограмованого згасання і припинення функціонування яєчників. Виділяють 4 періоди клімактерію: період менопаузального переходу, менопауза, перименопауза і постменопауза. Діагноз перименопаузи і менопаузи не потребує лабораторних гормональних досліджень для більшості здорових жінок, старших за 45 років, при наступних ознаках: при перименопаузі – наявність вазомоторних симптомів на фоні нерегулярних менструацій; при менопаузі – відсутність менструації протягом останніх 12 місяців або поява клімактеричних симптомів після гістеректомії. Найчастішими симптомами в клімактерії є вазомоторні симптоми: припливи, нічна пітливість, серцебиття, лабільність артеріального тиску; психологічні: емоційна лабільність, депресивні стани, тривога, дратівливість, порушення сну, погіршення пам’яті та концентрації уваги; загальнофізичні симптоми: астенізація, головний біль, біль в м’язах та суглобах, неприємні відчуття на шкірі; урогенітальні і сексуальні: вагінальний свербіж, печія, сухість і диспареунія, часте і ургентне сечовипускання, зниження лібідо. Єдиним патогенетично обгрунтованим і ефективним методом корекції клімактеричних розладів є менопаузальна гормональна терапія. Як таку терапію використовують натуральні естрогени (17β-естрадіол, естрадіолу валерат, естріол) в комбінації з гестагенами (дидрогестерон) або андрогенами. Можливе введення гормонів парентерально (в ін’єкціях), трансдермально, вагінально та перорально. Для корекції клімактеричного синдрому, урогенітальних розладів використовують короткострокові курси менопаузальної гормональної терапії (протягом 1–5 років). Для профілактики та лікування остеопорозу менопаузальна гормональна терапія триває більше 3 років, за необхідності в комбінації з біфосфонатами. В документе представлен обзор существующих методов диагностики и терапии климактерических расстройств у женщин, предложены алгоритмы диагностики и лечения данной патологии с целью профилактики сердечно-сосудистых заболеваний, остеопороза и улучшения качества жизни женщин в Украине. Климактерий – это физиологический переходный период в жизни женщины, в течение которого на фоне возрастных изменений в организме доминируют инволютивные процессы в репродуктивной системе, характеризующиеся снижением генеративной и менструальной функции вследствие генетически запрограммированного угасания и прекращения функционирования яичников. Выделяют 4 периода климактерия: период менопаузального перехода, менопауза, перименопауза и постменопауза. Диагноз перименопаузы и менопаузы не требует лабораторных гормональных исследований для большинства здоровых женщин старше 45 лет при следующих признаках: при перименопаузе – наличие вазомоторных симптомов на фоне нерегулярных менструаций, при менопаузе – отсутствие менструации в течение последних 12 месяцев или появление климактерических симптомов после гистерэктомии. Наиболее частыми симптомами в климактерии являются вазомоторные симптомы: приливы, ночная потливость, сердцебиение, лабильность артериального давления; психологические: эмоциональная лабильность, депрессивные состояния, тревога, раздражительность, нарушения сна, ухудшение памяти и концентрации внимания; общефизические симптомы: астенизация, головная боль, боль в мышцах и суставах, неприятные ощущения на коже; урогенитальные и сексуальные: вагинальный зуд, жжение, сухость и диспареуния, частое и ургентное мочеиспускание, снижение либидо. Единственным патогенетически обоснованным и эффективным методом коррекции климактерических расстройств является менопаузальная гормональная терапия. В качестве такой терапии используют натуральные эстрогены (17β-эстрадиол, эстрадиола валерат, эстриол) в комбинации с гестагенами (дидрогестерон) или андрогенами. Возможно введение гормонов парентерально (в инъекциях), трансдермально, вагинально и перорально. Для коррекции климактерического синдрома, урогенитальных расстройств используют краткосрочные курсы менопаузальной гормональной терапии (в течение 1–5 лет). Для профилактики и лечения остеопороза менопаузальная гормональная терапия длится более 3 лет, при необходимости в комбинации с бисфосфонатами. This document provides an overview of existing diagnosis and treatment methods of menopausal disorders in women, proposed algorithms for diagnosis and treatment of this disease to prevent heart diseases, osteoporosis and improve the quality of ukrainian women life. Climacteric is a physiological transition period in a woman’s life during which the reproductive system involutive processes against the age-related changes are dominated in the body, and characterized by reduction of menstrual and generative function due to genetically programmed cessation of ovarian function. There are 4 periods of menopause: menopausal transition period, menopause, perimenopause and menopause. No need for hormonal laboratory research to diagnosis of perimenopause and menopause for most healthy women aged over 45 with the following features: vasomotor symptoms on a background of irregular menstruation in perimenopause; absence of menstruation for the last 12 months or appearance of menopausal symptoms after hysterectomy at menopause. The most common symptoms of menopause are vasomotor symptoms (hot flashes, night sweats, palpitations, labile blood pressure); psychological (emotional lability, depression, anxiety, irritability, sleep disturbances, poor memory and concentration); general physical symptoms (asthenia, headache, pain in muscles and joints, skin discomfort); urogenital and sexual (vaginal itching, burning, dryness and dyspareunia, frequent and urgent urination, decreased libido). The only pathogenetically effective method for the correction of menopausal disorders is menopausal hormone therapy. For this therapy are used natural estrogen (17β-estradiol, estradiol valerate, estriol) in combination with progestins (dydrogesterone) or androgens. It is possible parenteral (injections), transdermal, vaginal and oral hormone introduction. To correct the climacteric syndrome, urogenital disorders are used short courses of menopausal hormone therapy (for 1–5 years). For the prevention and treatment of osteoporosis menopausal hormone therapy lasts over 3 years if necessary, in combination with a bisphosphonate.