Комбіноване використання біологічних і фізіотерапевтичних методів при реконструктивному оперативному втручанні із приводу травм щелепно-лицьової ділянки

Abstract

Мета даного дослідження полягала у розробці та аналізі ефективності використання терапевтичної моделі введення аутоплазми збагаченої тромбоцитарними факторами росту, імплантації аутофібринових плівок та низькоінтенсивного імпульсного ультразвуку в осіб із травматичними ушкодженнями щелепно-лицьової ділянки з посттравматичними сенсорними порушеннями. Матеріали і методи. Дослідження проведено у проспективному дизайні. Протягом 2016-2018 років було обстежено 74 особи із травмами щелепно-лицьової ділянки, які мали порушення цілісності кісткових каналів верхньо- та/або нижньощелепних гілок трійчастого нерву у проекціх f. infraorbitalis та f. mentalis при збереженні цілісності нервового шляху без тривалої компресії нерву та проходили стоматохірургічне лікування у КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швідкої медичної допомоги» м. Запоріжжя, Україна. Результати дослідження. Терапевтична модель, що розроблена, полягає у імплементації в оперативне втручання та післяопераційний період двох технік: інтраопераційної імплантації аутофібринових плівок як «футляру» для захисту судинно-нервового пучку при порушенні цілосності його кісткового каналу у проекціях f. infraorbitalis та f. mentalis та для формування матриці остеоінтеграції та васкуляризації, а також, у післяопераційному періоді – комплексу послідовних ін’єкцій аутоплазми збагаченої тромбоцитарними факторами росту сполучених з сесіями низькоінтенсивного імпульсного ультразвуку задля стимуляції тканинної регенерації, остеоінтеграції та васкуляризації. Встановлено, що в групах дослідження мала місце достовірно менша кількість випадків післяопераційного патологічного болю та випадків парестезії ніж в групі контролю. Інтенсивність болю, за даними візуальної аналогової шкали, істотно відрізнялися в групах дослідження і контролю починаючи з 4-х і 6-х діб післяопераційного періоду. Висновки. Аналіз ефективності використання терапевтичної моделі дозволив встановити ефекти: зниження кількості випадків парестезії та патологічного болю, а також достовірне зниження середнього рівнія післяопераційного болю починаючи з 6-доби післяопераційного періоду. Цель данного исследования заключалась в разработке и анализе эффективности использования терапевтической модели введения аутоплазмы обогащенной тромбоцитарными факторами роста, имплантации аутофибринових пленок и низкоинтенсивного импульсного ультразвука у лиц с травматическими повреждениями челюстно-лицевой области с посттравматическими сенсорными нарушениями. Материалы и методы. Исследование проведено в проспективном дизайне. В течение 2016–2018 годов было обследовано 74 человека с травмами челюстно-лицевой области, которые имели нарушения целостности костных каналов верхне- и / или нижнечелюстных ветвей тройничного нерва в проекции f. infraorbitalis и f. mentalis при сохранении целостности нервного пути без длительной компрессии нерва и проходили стоматохирургичне лечения в КУ «Городская клиническая больница экстренной и скорой медицинской помощи» г. Запорожья, Украина. Результаты исследования. Разработанная терапевтическая модель заключается в имплементации в оперативное вмешательство и послеоперационный период двух техник: интраоперационной имплантации аутофибринових пленок как «футляра» для защиты сосудисто-нервного пучка при нарушении целостности его костного канала в проекциях f. infraorbitalis и f. mentalis и для формирования матрицы остеоинтеграции и васкуляризации, а также в послеоперационном периоде – комплекса последовательных инъекций аутоплазмы обогащенной тромбоцитарными факторами роста соединенных с сессиями низкоинтенсивного импульсного ультразвука для стимуляции тканевой регенерации, остеоинтеграции и васкуляризации. Установлено, что в группах исследования имело место достоверно меньшее количество случаев послеоперационной патологической боли и случаев парестезии чем в группе контроля. Интенсивность боли, по данным визуальной аналоговой шкалы, существенно отличались в группах исследования и контроля начиная с 4-х и 6-х суток послеоперационного периода. Выводы. Анализ эффективности использования терапевтической модели позволил установить эффекты: снижение количества случаев парестезии и патологической боли, а также достоверное снижение среднего уровне и послеоперационной боли начиная с 6-суток послеоперационного периода. The aim of a study was to develop and analyze the effectiveness of therapeutic model of platelet-rich plasma with injections, autofibrin films implantation of and low-intensity pulsed ultrasound in patients with maxillofacial trauma with post-traumatic sensory violations. Materials and methods. The study was conducted in a prospective design. During 2016-2018, 74 people with maxillofacial trauma who had a fractures of bone canals of the maxillary and/or mandibular branches of the trigeminal nerve in the projection of f. infraorbitalis and f. mentalis, without nerve pathway injury or nerve prolonged compression, who underwent dental surgery at the City Clinical Hospital for Emergency Medicine in Zaporozhye, Ukraine. Study results. The developed therapeutic model consists of implementation in surgical intervention procedure and the postoperative period two techniques: implantation of autofibrin films as a «casing» to protect the neurovascular branch in its bone channel in projections f. infraorbitalis and f. mentalis for the formation of the osseointegration and vascularization matrix. In the postoperative period – a complex of platelet-rich plasma injections combined with sessions of low-intensity pulsed ultrasound to stimulate tissue regeneration, osseointegration and vascularization. It was established that in the study groups there was a significantly smaller number of cases of postoperative pathological pain and cases of paresthesia than in the control group. The intensity of pain, according to the visual analogue scale, significantly differed in the study and control groups starting from the 4th and 6th days of the postoperative period. Conclusions. An analysis of the effectiveness of using the therapeutic model made it possible to establish effects: a decrease in the number of cases of paresthesia and pathological pain, as well as a significant decrease in the average level and postoperative pain starting from the 6th day of the postoperative period.