Peculiarities of blood flow in the uterine arteries, factors of angiogenesis, hormonal profile and their relationships in pregnant women with hypertension

Abstract

The objective: to assess and establish the relationships between Doppler blood flow indicators in the uterine arteries, angiogenesis factors and hormones of the mother-placenta-fetus system in pregnant women with arterial hypertension I-II degree. Materials and methods. A prospective study of 88 pregnant women at 11–12 weeks of gestation was carried out: 61 pregnant women with chronic arterial hypertension (CH) of the I–II degree (main group) and 27 healthy pregnant women with physiological pregnancy (control group). All patients have been examined: blood flow Doppler in the left and right uterine arteries – pulsation index (PI), resistance index (IR) and systolic-diastolic ratio (SDR). Chorionic gonadotropin (HCG), progesterone (PG), estradiol (E) and angiogenesis indices (placental growth factor (PlGF) as a pro-angiogenic factor) and placental-soluble fms-like tyrosine kinase (sFlt-1) as an anti-angiogenic factor and the ratio of sFlt-1/PlGF) were determined in blood. Statistical analysis was performed using the program “STATISTICA 13”. Results. There was no statistically significant difference in SDR and IP indicators between the groups. PI values in the right uterine artery in pregnant women of the main group were significantly higher than the indicator of healthy pregnant women (1.73 (1.65; 1.8) units versus 1.33 (1.1; 1.49) units, respectively). The PI values in the left uterine artery in pregnant women with CAH also significantly differed from those in women with the physiological course of pregnancy (1.7 (1.66; 1.79) units and 1.35 (1.22; 1.51) units, respectively). A significant correlation between SDR indicators and markers of angiogenesis and hormonal profile in women of the main group has not been established. In pregnant women with CAH, an inverse relationship was observed between PI and PlGF (mean strength R=-0.34 for PI in the right uterine artery and R= -0.41 for PI in the left uterine artery), respectively, between PI and sFlt-1/PlGF – direct relationship (average strength R=+ 0.37 for PI in the right uterine artery and R=+0.43 for PI in the left uterine artery). In women with the physiological course of pregnancy and childbirth, the PI value in the right uterine artery correlated with the sFlt-1/PlGF ratio (direct relationship) and PlGF level (feedback). PI in the left uterine artery had a direct relationship with the value of the sFlt-1/PlGF ratio. In pregnant women with CAH, the PlGF level decreases, while the PI value, on the contrary, increases. Conclusions. The significant differences between the indicators of SDS and IR in pregnant women with CAH and pregnant women without CAH have not been established. In women with CAH, significantly higher PI values were found in the right and left uterine arteries compared to those in women without CAH. The course of pregnancy in women with CAH is accompanied by a shift in the balance between pro- and anti-angiogenic factors, as evidenced by a statistically significant increase in sFlt-1 level against the background of a decrease in PlGF level, as well as a corresponding increase in the sFlt-1/PlGF ratio as compared with pregnant women without CAH. There are no correlations between indicators of SDR and IR in the uterine arteries, markers of angiogenesis and hormonal profile in pregnant women with and without CAH. Nevertheless, PI values in the right and left uterine arteries correlate with the PlGF level (feedback) and the sFlt-1/PlGF ratio (direct relationship) in pregnant women with CAH. This indicates the presence of disorders in this contingent of women in the I trimester of pregnancy. вих артеріях, факторів ангіогенезу та гормонів системи мати–плацента–плід у вагітних з артеріальною гіпертензією 1–2-го ступеня. Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження 88 вагітних у терміні гестації 11–12 тиж: 61 вагітна з хронічною артеріальною гіпертензією (ХАГ) 1–2-го ступеня (основна група) та 27 здорових вагітних із фізіологічною вагітністю (контрольна група). Усім пацієнткам виконано допплер кровотоку у лівій та правій маткових артеріях – пульсаційний індекс (ПІ), індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне співвідношення (СДС). У крові вагітних визначали хоріонічний гонадотропін (ХГТ), прогестерон (ПГ), естрадіол (E) та індекси ангіогенезу (плацентарний фактор росту (PlGF) як проангіогенний фактор і плацентарнорозчинну fms-подібну тирозинкіназу (sFlt-1) як антиангіогенний фактор та співвідношення sFlt-1/PlGF). Статистичний аналіз проводили за допомогою програми «STATISTICA 13». Результати. Аналіз показників СДС та ІР між групами дослідження не виявив статистично достовірних відмінностей. Значення ПІ у правій матковій артерії у вагітних основної групи достовірно перевищували показник здорових вагітних (1,73 (1,65; 1,8) од. проти 1,33 (1,1; 1,49) од. відповідно). Величини ПІ у лівій матковій артерії у вагітних із ХАГ також достовірно відрізнялися від значень жінок із фізіологічним перебігом вагітності (1,7 (1,66; 1,79) од. та 1,35 (1,22; 1,51) од. відповідно). Достовірного кореляційного зв’язку між показниками СДС та маркерами ангіогенезу і гормональним профілем у жінок основної групи не встановлено. У вагітних із ХАГ спостерігався зворотний зв’язок між ПІ та PlGF (середньої сили R= -0,34 для ПІ у правій матковій артерії та R= - 0,41 – ПІ у лівій матковій артерії), відповідно між ПІ та співвідношенням sFlt-1/ PlGF – прямий зв’язок (середньої сили R=+0,37 для ПІ у правій матковій артерії та R=+ 0,43 – ПІ у лівій матковій артерії). У жінок у разі фізіологічного перебігу вагітності та пологів значення ПІ у правій матковій артерії корелювало із співвідношенням sFlt-1/PlGF (прямий зв’язок) та рівнем PlGF (зворотний зв’язок). ПІ у лівій матковій артерії мав прямий зв’язок зі значенням співвідношення sFlt-1/PlGF. У вагітних із ХАГ знижується рівень PlGF, тоді як значення ПІ, навпаки, зростає. Заключення. Достовірних відмінностей між показниками СДС та ІР вагітних із ХАГ та вагітних без ХАГ не встановлено. У жінок із ХАГ виявлено достовірно вищі показники ПІ у правій та лівій маткових артеріях порівняно з показниками жінок без ХАГ. Перебіг вагітності у жінок із ХАГ супроводжується порушенням балансу між про- та антиангіогенними факторами, про що свідчить статистично достовірне переважання рівня sFlt-1 на тлі зниженням рівня PlGF, а також відповідним зростанням коефіцієнта sFlt-1/PlGF порівняно з вагітними без ХАГ. Відсутні кореляційні зв’язки між показниками СДС та ІР у маткових артеріях, маркерами ангіогенезу і гормонального профілю у вагітних з та без ХАГ. Проте значення ПІ у правій та лівій маткових артеріях корелюють із рівнем PlGF (зворотний зв’язок) та співвідношенням sFlt-1/PlGF (прямий зв’язок) у вагітних із ХАГ. Це свідчить про наявність порушень у даного контингенту жінок ще у І триместрі вагітності. Цель исследования: оценка и установление взаимосвязей допплерометрических показателей кровотока в маточных артериях, факторов ангиогенеза и гормонов системы мать–плацента–плод у беременных с артериальной гипертензией 1–2-й степени. Материалы и методы. Проведено проспективное исследование у 88 беременных в сроке гестации 11–12 нед: 61 беременная с хронической артериальной гипертензией (ХАГ) 1–2-й степени (основная группа) и 27 здоровых беременных с физиологической беременностью (контрольная группа). Всем пациенткам выполнен допплер кровотока в левой и правой маточных артериях – пульсационный индекс (ПИ), индекс резистентности (ИР) и систоло-диастолическое соотношение (СДС). В крови беременных определяли хорионический гонадотропин (ХГТ), прогестерон (ПГ), эстрадиол (E) и индексы ангиогенеза (плацентарный фактор роста (PlGF) как проангиогенный фактор и плацентарнорастворимую fms-подобную тирозинкиназу (sFlt-1) как антиангиогенный фактор и соотношение sFlt-1/PlGF). Статистический анализ проводили с помощью программы «STATISTICA 13». Результаты. Анализ показателей СДС и IP между группами исследования не выявил статистически достоверных различий. Значения ПИ в правой маточной артерии у беременных основной группы достоверно превышали показатель здоровых беременных (1,73 (1,65; 1,8) ед. против 1,33 (1,1; 1,49) ед. соответственно). Величины ПИ в левой маточной артерии у беременных с ХАГ также достоверно отличались от значений женщин с физиологическим течением беременности (1,7 (1,66; 1,79) ед. и 1,35 (1,22; 1,51) ед. соответственно). Достоверной корреляционной связи между показателями СДС и маркерами ангиогенеза и гормональным профилем у женщин основной группы не установлено. У беременных с ХАГ наблюдалась обратная связь между ПИ и PlGF (средняя сила R= -0,34 для ПИ в правой маточной артерии и R= -0,41 – ПИ в левой маточной артерии), соответственно между ПИ и соотношением sFlt-1/PlGF – прямая связь (средняя сила R=+0,37 для ПИ в правой маточной артерии и R=+ 0,43 – ПИ в левой маточной артерии). У женщин при физиологическом течении беременности и родов значение ПИ в правой маточной артерии коррелировало с соотношением sFlt-1/PlGF (прямая связь) и уровнем PlGF (обратная связь). ПИ в левой маточной артерии имел прямую связь со значением соотношения sFlt-1/PlGF. У беременных с ХАГ снижается уровень PlGF, тогда как значение ПИ, напротив, увеличивается. Заключение. Достоверные различия между показателями СДС и ИР беременных с ХАГ и беременных без ХАГ не установлены. У женщин с ХАГ выявлены достоверно более высокие показатели ПИ в правой и левой маточных артериях по сравнению с показателями женщин без ХАГ. Течение беременности у женщин с ХАГ сопровождается сдвигом баланса между про- и антиангиогенными факторами, о чем свидетельствует статистически достоверное повышение уровня sFlt-1 на фоне снижения уровня PlGF, а также соответствующим ростом коэффициента sFlt-1/PlGF по сравнению с беременными без ХАГ. Отсутствуют корреляционные связи между показателями СДС и ИР в маточных артериях, маркерами ангиогенеза и гормонального профиля у беременных с и без ХАГ. Тем не менее значения ПИ в правой и левой маточных артериях коррелируют с уровнем PlGF (обратная связь) и соотношением sFlt-1/PlGF (прямая связь) у беременных с ХАГ. Это свидетельствует о наличии нарушений у данного контингента женщин еще в I триместре беременности.