Функціональний статус як предиктор кардіальних ускладнень після абдомінальних операцій у пацієнтів з ожирінням

Abstract

Зв’язок між передопераційним функціональним станом і післяопераційними ускладненнями дуже добре описаний в абдомінальній хірургії в пацієнтів похилого віку та хірургії шийного відділу хребта. Однак щодо пацієнтів з ожирінням таких даних немає. Мета: оцінити інцидентність кардіальних ускладнень після планових абдомінальних операцій у пацієнтів з ожирінням і визначити, чи є рівень передопераційного функціонального стану предиктором їх розвитку. Матеріали та методи. У ретроспективно-проспективному дослідженні був проведений аналіз госпітальних післяопераційних кардіальних ускладнень у 770 пацієнтів з індексом маси тіла > 30 кг/м2, прооперованих на органах черевної порожнини й передній черевній стінці в період з 2007 по 2018 рік. Інцидентність кардіальних ускладнень порівнювали з прогнозованими за індексом Lee (Revised Cardiac Risk Index — RCRI) та калькулятором American College of Surgeons National Surgical Quality Improvement Program (ACS-NSQIP) величинами, визначали їх зв’язок з вихідним рівнем функціонального стану пацієнтів (незалежний, частково залежний, повністю залежний, метаболічний еквівалент (MET) < 4, MET > 4) і видом хірургічного втручання (лапароскопія, лапаротомія, поверхнева хірургія). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою t-тесту Стьюдента, U-тесту Манна — Уїтні, критерію χ2, точного критерію Фішера, регресійного аналізу. Связь между предоперационным функциональным состоянием и послеоперационными осложнениями очень хорошо описана в абдоминальной хирургии у пациентов пожилого возраста и в хирургии шейного отдела позвоночника. Однако для пациентов с ожирением таких данных нет. Цель: оценить инцидентность кардиальных осложнений после плановых абдоминальных операций у пациентов с ожирением и определить, является ли уровень предоперационного функционального состояния предиктором их развития. Материалы и методы. В ретроспективно-проспективном исследовании был проведен анализ госпитальных послеоперационных кардиальных осложнений у 770 пациентов с индексом массы тела > 30 кг/м2, перенесших операции на органах брюшной полости и передней брюшной стенке в период с 2007 по 2018 год. Инцидентность кардиальных осложнений сравнивали с прогнозируемыми по индексу Lee (Revised Cardiac Risk Index — RCRI) и калькулятору American College of Surgeons National Surgical Quality Improvement Program (ACS-NSQIP) величинами, определяли их связь с исходным уровнем функционального состояния пациентов (независимый, частично зависимый, полностью зависимый, метаболический эквивалент (MET) < 4, MET > 4) и видом хирургического вмешательства (лапароскопия, лапаротомия, поверхностная хирургия). Статистическая обработка результатов проведена с помощью t-теста Стьюдента, U-теста Манна — Уитни, критерия χ2, точного критерия Фишера, регрессионного анализа. The correlation between preoperative functional state and postoperative complications is very well described in abdominal surgery in the elderly and in the surgery of the cervical spine. However, there is no such data for patients with obesity. The purpose of our study was to evaluate the incidence of cardiac complications after elective abdominal operations in obese patients and to determine whether the level of preoperative functional status is a predictor of their development. Materials and methods. In a retrospective and prospective study, an analysis of hospital postoperative cardiac complications was performed in 770 patients with body mass index > 30 kg/m2, who underwent surgeries on the abdominal organs and the anterior abdominal wall in 2007– 2018. The incidence of cardiac complications was compared with values predicted by the Lee index (Revised Cardiac Risk Index — RCRI) and the American College of Surgeons National Surgical Quality Improvement Program (ACS-NSQIP) calculator. The correlation of these values with the baseline functional status of patients (independent, partially dependent, completely dependent, metabolic equivalent (MET) < 4, MET > 4) and type of surgical intervention (laparoscopy, laparotomy, superficial surgery) was determined. Statistical processing of the results was performed using Student’s t-test, Mann-Whitney U-test, χ2 criterion, Fisher’s exact criterion, regression analysis.