DSpace About DSpace Software
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра клінічної фармакології, фармації, фармакотерапії і косметології >
Наукові праці. (Клінічна фармакологія) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/16727

Название: Віддалені фармакодинамічні ефекти застосування селективної бета-адреноблокади у хворих із хронічною серцевою недостатністю похилого і старечого віку
Другие названия: Отдаленные фармакодинамические эффекты применения селективной бета-адреноблокады у больных с хронической сердечной недостаточностью пожилого и старческого возраста
Late pharmacodynamic effects of selective beta-adrenergic blocking of patients with chronic heart failurein aged and geriatric patients
Авторы: Крайдашенко, Олег Вікторович
Свинтозельський, Олександр Олексійович
Крайдашенко, Олександр Олегович
Крайдашенко, О. В.
Свинтозельский, А. А.
Крайдашенко, А. О.
Kraydashenko, О. V.
Svyntozelsky, О. О.
Kraydashenko, О. О.
Ключевые слова: бета-адреноблокатори
хронічна серцева недостатність
похилий і старечий вік.
бета-адреноблокаторы
хроническая сердечная недостаточность
пожилой и старческий возраст
beta-blockers
chronic heart failure
aged and geriatric patients
Issue Date: 2014
Библиографическое описание: Крайдашенко О. В. Віддалені фармакодинамічні ефекти застосування селективної бета-адреноблокади у хворих із хронічною серцевою недостатністю похилого і старечого віку / О. В. Крайдашенко, О. О. Свинтозельський, О. О. Крайдашенко // Медична хімія. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 6-10.
Аннотация: У відкрите, когортне, контрольоване проспективне в паралельних групах із ретроспективним аналізом дослідження включено 94 хворих на хронічну ішемічну хворобу серця віком 65-90 років (середній вік (74,6±2,9) року) зі стабільним перебігом хронічної серцевої недостатності ІІ-ІІІ функціональних класів (ФК, NYНА), фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) <45 %. Хворі були рандомізовані в 3 групах. Пацієнти 1-ї групи (n=29) одержували комплексну (базисну) терапію за допомогою пролонгованого нітрату (за потребою), антиагреганта, діуретика (за потребою), інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, хворим 2-ї групи (n=34) додатково призначали метопролол, хворим 3-ї групи (n=31) - бісопролол. Титрування Б-АБ проводили до максимально “комфортної" дози за запропонованими схемами. Спостереження тривало 18 місяців. До лікування, після клінічної стабілізації і через кожні 3 місяці пацієнтів обстежували згідно з протоколом: оцінювали клінічний стан хворих, вимірювали офісний артеріальний тиск, проводили тест із 6-хвилинною ходьбою, ехокардіографію, добове моніторування ЕКГ. У процесі спостереження летальних випадків і позапланових госпіталізацій з приводу маніфестації хронічної серцевої недостатності зареєстровано не було, відзначено однонаправлені позитивні зміни основних показників кардіогемодинаміки, приріст ФВ ЛШ становив 52,1 % (р<0,05) в 2-й групі та 62,5 % (р<0,05) в 3-й групі, достовірно знизилась середньодобова частота серцевих скорочень, відповідно, на 29,5 % (р<0,01) та 28,4 % (р<0,05). Збільшення дистанції 6-хвилинноїходьби через 18 місяців склало 40,1 % в 2-й групі та 54,3 % (р<0,05) у 3-й групі. Застосування метопрололу і бісопрололу за запропонованими схемами дозування дозволило підвищити ефективність та безпеку лікування хронічної серцевої недостатності в осіб похилого і старечого віку, сприяло зменшенню ФК хронічної серцевої недостатності, збільшенню дистанції 6-хвилинноїходьби та приросту ФВ ЛШ. В открытое, когортное, контролируемое проспективное в параллельных группах с ретроспективным анализом исследование включено 94 больных хронической ишемической болезнью сердца в возрасте 65-90 лет (средний возраст (74,6±2,9) лет) со стабильным течением хронической сердечной недостаточности II-III функциональных классов (ФК, NYHA), фракцией выброса левого желудочка (ФВ ЛЖ) <45 %. Больные были рандомизированы в 3 группах. Пациенты 1-й группы (n=29) получали комплексную (базисную) терапию с помощью пролонгированного нитрата (по необходимости), антиагреганта, диуретика (по необходимости), ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента, больным 2-й группы (n=34) дополнительно назначали метопролол, больным 3-й группы (n=31) - бисопролол. Титрование Б-АБ проводили до максимально “комфортной” дозы по предложенным схемам. Наблюдение длилось 18 месяцев. До лечения, после клинической стабилизации и через каждые 3 месяца пациентов обследовали согласно протокола: оценивали клиническое состояние больных, измеряли офисное артериальное давление, проводили тест с 6-минутной ходьбой, эхокардиографию, суточное монитоирование ЭКГ. В процессе наблюдения летальных исходов и внеплановых госпитализациtй по поводу манифестации хронической сердечной недостаточности зарегистрировано не было, отмечено однонаправленные позитивные изменения основных показателей кардиогемодинамики, прирост ФВ ЛЖ составил 52,1 % (р<0,05) во 2-й группе и 62,5 % (р<0,05) в 3-й группе, достоверно снизилась среднесуточная частота cокращений сердца, соответственно, на 29,5 % (р<0,01) и 28,4 % (р<0,05). Увеличение дистанции 6-минутной ходьбы через 18 месяцев составило 40,1 % во 2-й группе и 54,3 % (р<0,05) в 3-й группе. Применение метопролола и бисопролола по предложенным схемам дозирования позволило повысить эффективность и безопасность лечения хронической сердечной недостаточности у лиц пожилого и старческого возраста, способствовало уменьшению ФК хронической сердечной недостаточности, увеличению дистанции 6-минутной ходьбы и увеличению ФВ ЛЖ. In an open cohort, prospective, controlled, parallel-group retrospective analysis study included 94 patients with chronic ischemic heart disease at the age of 65-90 years (mean age (74.6±2.9) years) with stable chronic heart failure II-III functional class (FC, NYHA) and left ventricular ejection fraction (LVEF) <45 %. Patients were randomized in 3 groups. Group 1 (n=29) received a comprehensive (basic) therapy with long-acting nitrates (if necessary), antiplatelet agent, a diuretic (if necessary), an ACE inhibitor. In group 2 (n=34) metoprolol was additionally administered. In group 3(n=31) bisoprolol was additionally given. Titration of B-AB was carried out to the maximum “comfortable” dose titration with the proposed schemes. Study were performed 18 months. Before treatment, after clinical stabilization and every 3 months, patients were examined using the protocol: the clinical conditions of the patients were evaluated,office AP was measured, test with a 6-minute walk, echocardiography, ambulatory ECG monitoring were performed. In the process of monitoring, deaths and unplanned hospitalization because of heart failure manifestations have not been recorded, there have been positive changes in the unidirectional indicators of cardiac hemodynamics, increase ejection fraction that was 52.1 % (p<0.05) in group 2, and 62.5 % (p<0.05) in group 3, average heart rate was significantly reduced, for 29.5 % (p<0.01) and 28.4 % (p<0.05) respectively. Increasing the distance of a 6-minute walk at 18 months was 40.1 % in group 2, and 54.3 % (p<0.05) in group 3. Metoprolol and bisoprolol due to the proposed dosing regimen allowed to increase the effectiveness and safety of treatment of chronic heart failure in aged and geriatric patients, helped to reduce CHFFC, increased distance ofa 6-minute walk, and LVEF.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/16727
Appears in Collections:Наукові праці. (ВХ-3)
Наукові праці. (Клінічна фармакологія)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
Med_chim_2014_16_4_3.pdf214,68 kBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback