|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра госпітальної педіатрії >
Наукові праці. (Госпітальна педіатрія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/16980
|
Название: | Себорейний дерматит: вибір тактики топічного лікування з урахуванням особливостей мікробіому шкіри |
Другие названия: | Себорейный дерматит: выбор тактики топического лечения с учетом особенностей микробиома кожи Seborrheic dermatitis: the choice of topical treatment tactics, taking into account the characteristics of the skin microbiome |
Авторы: | Резніченко, Наталія Юріївна Резніченко, Юрій Григорович Веретельник, Олександр Володимирович Резниченко, Н. Ю. Резниченко, Ю. Г. Веретельник, А. В. Reznichenko, N.Yu. Reznichenko, Yu.G. Veretelnyk, O.V. |
Ключевые слова: | себорейний дерматит топічна терапія «Бетасалік» «Триакутан» «Псорікап» себорейный дерматит топическая терапия «Бетасалик» «Псорикап» seborrheic dermatitis topical therapy Betasalic Triacutan Psoricap |
Дата публикации: | 2021 |
Библиографическое описание: | Резніченко Н. Ю. Себорейний дерматит: вибір тактики топічного лікування з урахуванням особливостей мікробіому шкіри / Н. Ю. Резніченко, Ю. Г. Резніченко, О. В. Веретельник // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - № 3 (82). – С. 39-47. - DOI: http://doi.org/10.30978/UJDVK2021-3-39. |
Аннотация: | Мета роботи — вивчити клінічну ефективність та безпеку препаратів «Бетасалік», «Триакутан» і «Псорікап» у лікуванні хворих на себорейний дерматит (СД).
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 75 хворих (основна група) на СД. Контрольну групу склали
56 здорових осіб аналогічного віку. Ступінь тяжкості СД у хворих визначали за бальною шкалою, яка включала
оцінку інтенсивності еритеми, набряку, мокнуття, екскоріацій, лущення та жирності шкіри. Дослідження мікробіоценозу шкіри проводили методом його прямої якісної й кількісної оцінки. Рівень тривожності вивчали за шкалою
самооцінки Спілбергера—Ханіна. Залежно від методу лікування хворих на СД розділили на дві групи: І (дослідну)
склали 43 пацієнти, які поетапно отримували препарати: «Бетасалік» протягом 5 діб, «Триакутан» упродовж 5 діб,
з 11-ї доби «Псорікап» протягом 18 днів; до ІІ групи (порівняння) увйшли 32 пацієнти, які зовнішньо отримували
топічний кортикостероїд.
Результати та обговорення. Перебіг CД супроводжується порушеннями мікробіоценозу шкіри зі збільшенням
кількості грибів роду Malassezia та Candida на уражених ділянках, що потребує проведення відповідного лікування.
Для хворих на СД характерна наявність високої особистісної та ситуативної тривожності. Застосування препаратів
«Бетасалік» і «Триакутан» сприяло одужанню більшості пацієнтів та значному покращенню їхнього стану за різної
локалізації патологічного процесу. На відміну від дослідної підгрупи у підгрупі зі стандартним лікуванням ці показники були значно нижчими. Додаткове включення препарату «Псорікап» до схеми лікування хворих на СД сприяло одужанню 100 % пацієнтів з локалізацією патологічного процесу на волосистій частині голови та на обличчі.
Висновки. Комплексна терапія СД із застосуванням мазі «Бетасалік», крему або мазі «Триакутан» та крему
«Псорікап» є патогенетично обґрунтованою, оскільки забезпечує швидкий клінічний ефект і нормалізацію мікробіоценозу шкіри. Цель работы — изучить клиническую эффективность и безопасность препаратов «Бетасалик», «Триакутан»
и «Псорикап» в лечении больных себорейным дерматитом (СД).
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 75 больных СД (основная группа). Контрольную группу
составили 56 здоровых лиц аналогичного возраста. Степень тяжести СД у больных определяли по балльной шкале,
которая включала оценку интенсивности эритемы, отека, мокнутия, экскориаций, шелушения и жирности кожи.
Исследование микробиоценоза кожи проводили методом его прямой качественной и количественной оценки.
Уровень тревожности оценивали по шкале самооценки Спилбергера — Ханина. В зависимости от метода лечения
больных СД разделили на две подгруппы: I (опытную) составили 43 пациента, которые получали препараты:
«Бетасалик» в течение 5 дней, «Триакутан» в течение 5 дней, с 11-х суток «Псорикап» в течение 18 дней; во II группу (сравнения) вошли 32 пациента, которые наружно получали топический кортикостероид Результаты и обсуждение. Течение СД сопровождается нарушениями микробиоценоза кожи с ростом количества
грибов рода Malassezia и Candida на пораженных участках и требует проведения соответствующего лечения. Для
больных СД характерно наличие высокой личностной и ситуативной тревожности. Применение препаратов
«Бетасалик» и «Триакутан» способствовало выздоровлению большинства пациентов и значительному улучшению
их состояния при разной локализации патологического процесса. В отличие от опытной подгруппы в подгруппе со
стандартным лечением эти показатели были значительно ниже. Дополнительное включение препарата «Псорикап»
в схему лечения способствовало выздоровлению 100 % пациентов с локализацией патологического процесса на
волосистой части головы и на лице.
Выводы. Комплексная терапия СД с применением мази «Бетасалик», крема или мази «Триакутан» и крема
«Псорикап» является патогенетически обоснованной, поскольку обеспечивает быстрый клинический эффект и нормализацию микробиоценоза кожи. Objective — to study the clinical efficacy and safety of Betasalic, Triacutan and Psoricap drugs in the treatment of patients
with seborrheic dermatitis.
Materials and methods. The study included 75 patients with seborrheic dermatitis (main group). The control group
consisted of 56 healthy individuals of the same age. The severity of seborrheic dermatitis in patients was assessed on a point
scale, which included the assessment of the intensity of erythema, edema, oozing lesions, excoriation, scaling, skin oiliness.
The study of skin microbiocenosis was carried out by the method of its direct qualitative and quantitative assessment. The
level of anxiety was assessed using the Spielberger—Khanin self-assessment scale. Depending on the proposed treatment,
patients with seborrheic dermatitis were divided into 2 groups: Group I (experimental group) — 43 patients who received
Betasalic for 5 days, Triacutan — for 5 days, Psoricap — for 18 days starting from the 11th day of therapy; Group II
(comparison group) — 32 patients who received topical corticosteroids.
Results and discussion. The course of seborrheic dermatitis is accompanied by disorders of the skin microbiocenosis with
an increase in the number of fungi of Malassezia and Candida genus in the affected areas, which requires appropriate
treatment. Patients with seborrheic dermatitis are characterized by the presence of high personal and situational anxiety.
The inclusion of Betasalic and Triacutan in the standard therapy of seborrheic dermatitis contributed to the recovery of the
majority of patients and a significant improvement in different localizations of the pathological process. In contrast to the
experimental subgroup, in the subgroup with standard treatment, these rates were significantly lower. Additional inclusion
of Psoricap in the treatment regimen of patients with seborrheic dermatitis led to the recovery of 100 % of patients with
the localization of the pathological process on the scalp and face.
Conclusions. Complex therapy of seborrheic dermatitis with the use of Betasalic ointment, Triacutan cream or ointment
and Psoricap cream is pathogenetically proved, since it provides a quick clinical effect, normalization of skin microbiocenosis. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/16980 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Дерматовенерологія) Наукові праці. (Госпітальна педіатрія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|