|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра травматології та ортопедії >
Наукові праці. (Травматологія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/17162
|
Название: | Дренирование раны после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава |
Другие названия: | Wound drainage after total hip arthroplasty |
Авторы: | Головаха, М. Л. Кириченко, В. Ю. Гриценко, А. А. Белых, Е. О. Титарчук, Р. В. Кудин, С. В. Диденко, И. В. Головаха, Максим Леонідович Білих, Євген Олегович Діденко, Інна Володимирівна Golovakha, M. L. Kirichenko, V. Yu. Gritsenko, A. A. Belykh, E. O. Titarchuk, R. V. Kudin, S. V. Didenko, I. V. |
Ключевые слова: | hip joint endoprosthesis wound drainage кульшовий суглоб ендопротезування дренування рани |
Дата публикации: | 2019 |
Библиографическое описание: | Дренирование раны после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава / М. Л. Головаха, В. Ю. Кириченко, А. А. Гриценко, Е. О. Белых, Р. В. Титарчук, С. В. Кудин, И. В. Диденко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - № 4. - С. 5-11. - DOI: http://dx.doi.org/10.15674/0030-5987201945-11. |
Аннотация: | Diseases and injuries of the hip joint take a significant place in
the structure of orthopaedic pathology. Total hip arthroplasty
is the main treatment method of the hip joint osteoarthritis
of the III–IV stages and fractures of the femoral neck in the elderly
people. Objective: to analyze the effectiveness of the postoperative
wound management after total hip arthroplasty without
draining. Methods: a group of 140 patients (age — from
45 to 78 years) who underwent total hip arthroplasty in the period
from the beginning of 2017 to April 2019 was sampled for
this study. Diagnosis: hip joint osteoarthritis of the III–IV stages,
aseptic necrosis of the femoral head, rheumatoid arthritis
and the femoral neck fracture. The patients were divided into
groups: I — the wound was drained, II — the postoperative
wound was without drainage. The groups did not differ in age,
sex, body mass index and distribution of diagnosis. Results:
blood loss during the operation did not differ and was equal in
group I — (367.59 ± 16.19) ml, II — (351.6 ± 7.97) ml. The count
of erythrocytes was significantly higher in group I, which characterizes
less blood loss after surgery. Prior to surgery, ESR
and CRP levels did not differ significantly in both groups. After
the surgery and at discharge, we noted significantly lower markers
of the inflammation in the I group of patients. The maximum
intense of the pain according to VAS scale was 5 points
for patients of the Ist group and 9 points in the IInd group. Body
temperature in patients of the Ist group elevated up to 37.7°C,
II — 39.4°C. There were no differences in the timing of postoperative
wound healing. Patients were activated for the next
day after the surgery. Patients in group I were discharged from
the hospital on average of 2 days earlier than group II. Conclusions:
in the group of patients without joint draining revealed
faster normalization of erythrocytes, CRP and ESR, low intensity
of postoperative pain according to VAS, shortened hospital
stay. Захворювання і травми кульшового суглоба займають значне
місце в структурі ортопедичної патології. Основним
методом лікування коксартрозу III–IV стадій і переломів
шийки стегнової кістки в людей похилого віку є тотальне
ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКС). Мета:
проаналізувати період після ТЕКС без дренування рани.
Методи: відібрано 140 пацієнтів (вік 45–78 років), яким
із початку 2017 по квітень 2019 р. виконано ТЕКС. Діагноз:
коксартроз III– IV стадій, асептичний некроз головки
стегнової кістки, ревматоїдний артрит, перелом шийки
стегнової кістки. Пацієнтів розділили на групи: І — без
дренажу, ІІ — післяопераційну рану дренували. Групи були
однаковими за показниками віку, статі, індексу маси тіла,
розподілу нозологій. Результати: крововтрата в операційній
не відрізнялась і дорівнювала в групі І (367,59 ± 16,19) мл,
ІІ — (351,6 ± 7,97). Кількість еритроцитів була значуще
більшою в пацієнтів І групи, що відповідає меншій крововтраті
після операції. До операції рівні ШОЕ і СРБ достовірно
не відрізнялися в обох групах. Після втручання
та на момент виписки рівень цих маркерів запалення був
суттєво меншим у хворих І групи. Максимальні показники
болю за шкалою ВАШ у І групі дорівнювали 5 балів, ІІ — 9.
Температура тіла в пацієнтів І групи піднімалася до позначки
37,7 °С, ІІ — 39,4 °С. Відмінностей у термінах загоєння
післяопераційної рани не встановлено. Активізовано хворих
на наступну добу після хірургічного лікування. Пацієнтів
І групи виписано зі стаціонару в середньому на 2 доби раніше,
ніж ІІ. Висновки: у групі пацієнтів без дренування суглоба
виявлено швидшу нормалізацію показників еритроцитів
крові, СРБ і ШОЕ, низьку інтенсивність післяопераційного
болю за ВАШ, скорочення терміну перебування в стаціонарі. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/17162 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Травматологія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|