Стилістика роману Юрія Косача «Володарка Понтиди»

Abstract

Стаття присвячена дослідженню специфіки авантюрно-пригодницького роману Юрія Косача «Володарка Понтиди», визначено його ідею та проблематику, місце цього жанру у системі жанрових модифікацій та серед історичних творів автора. Специфічна форма твору ‒ діарій впливає на злиття образу оповідача та образу автора. Роман написаний від імені уявної історичної особи з використанням «книжної» мови XVIII століття, яку автор зберігає з незначними правками. Усе це обумовлює використання специфічних мовних засобів, що визначають стилістику твору та особливості індивідуально-авторського стилю. Розглядаємо латинізми, макаронізми, полонізми та авторські неологізми, що формують лексику твору. Досліджуємо також фразеологічні одиниці, які класифікуємо за походженням та способом використання. Особливе зацікавлення викликають іншомовні запозичення, які автор подає з поясненням або перекладом, трансформовані або індивідуально-авторські фразеологізми. Приділено увагу стилістичним фігурам у романі та меті їх вживання. Зокрема розглянуті такі, як градація, апосіопеза, полісиндетон, асиндетон, плеоназм, тавтологія, повтор, парономазія, антитеза, риторичне запитання, запитання і відповідь. Серед синтаксичних засобів розглянуто вставні слова та виділено шість груп з точки зору їх значення. Приділено увагу вставленим конструкціям, способам їх уведення, структурного вираження (словосполучення, прості та різні види складних речень) та ускладнення (знаки питання, оклику, вигуки, цитати та фразеологізми). Відзначено їх комбінацію та насиченість ними речень. The article is devoted to the study of the specifics of Yuriy Kosach adventure novel «The ruler of Pontida». It identifies its idea and issues, the place of this genre in the system of genre modifications and among the historical works of the author. A specific form of the work ‒ diary affects the merging of the image of the narrator and the image of the author. The novel is written on behalf of an imaginary historical figure using the «book» language of the XVIII century, which the author preserves with minor edits. All this determines the use of specific language tools that determine the style of the work and the features of individual authorial style. We consider Latinisms, Makaronizms, Polonisms and author’s neologisms which are forming the lexica of the work. We also study phraseological units, which are classified by origin and method of use. Foreign language borrowings call particular interest. The author submits them with an explanation or translation. We investigated transformed or individually-authorial novel’s phraseology. Attention is paid to stylistic figures in the novel and the purpose of their use. In particular, such as gradation, aposiopesis, polysyndeton, asyndeton, pleonasm, tautology, repetition, paronomasia, antithesis, rhetorical question, question and answer are considered. Among the syntactic means insert words are considered and six groups are distinguished in terms of their meaning. Attention is paid to the inserted constructions, ways of their introduction, structural expression (phrases, simple and different types of complex sentences) and complications (question marks, exclamations, citations and phrases). Their combination and sentences saturation by them are noted.