Морфологічні зміни астроцитів головного мозку при постреанімаційній енцефалопатії

Abstract

Резюме. з метою вивчення патоморфологічних змін астроглії в динаміці постреанімаційного періоду проведено нейроморфологічний аналіз головного мозку 24 померлих хворих у віці від 35 до 52 років, які перенесли клінічну смерть тривалістю від 3 до 20 хвилин і прожили після неї від 6 годин до 60 діб. Встановлено, що у ранньому постре-анімаційному періоді розвиваються мозаїчні постаноксичні ушкодження і руйнування частини астроцитів із зменшенням їх кількості в перші 6 годин після клінічної смерті на 26,5%, а через 1 добу - на 17,7%. Через 3 доби після клінічної смерті виявляються ознаки значного набухання астроцитів зі збільшенням площі їх перікаріона і формуванням набряклих астроцитів Нісля. У віддаленому постреанімаційному періоді переважають гіперпластично-проліферативні зміни астроглії з формуванням замісного гліофіброза на місці селективно-нейрональних некрозів. Abstract. In order to elucidate morphological changes of astroglia in the dynamics of the postresuscitation period (PRP), neuromorphological analysis of the brain was conducted on 24 patients, who withstood clinical death from 3 to 20 minutes and remained alive afterwards from 6 hours to 60 days. The mean age was 35 to 52 years. Tissue specimens were stained by hematoxylin and eosin, toluidine blue, gallocyanin, impregnated by Cajal y Rio-Hortega. Morphometrical analysis was conducted with the help of a computer system for digital analysis, KS 200 (Kontron Elektronik, Germany, lic. №0200299). Quantitative data were processed in a computer program, Statistica 6.1 for Windows (serial number AXXR712D833214FAN5).

Obtained results and discussion: Adverse course of postresuscitational encephalopathy was noted in all autopsy observations, which was caused by serious pathology of the preceding clinical death, prolonged or repeated cardiac arrests, as well as uncorrectable metabolic disorders after clinical death. After 6 hours of clinical death the structure of most astrocytes was almost unchangeable. After 1 day a uniform increase in the volume of the brain with cerebral cortex relief flattening was observed. Sharp expansion of astroglial processes around neurons and cortical blood vessels was established histologically. In most microvessels, various types of microcirculatory disorders with occlusion of the microvasculature were noted: haemoconcentration with aggregation of red blood cells, leading to a sharp decrease of blood flow, with leukocyte and platelet aggregates as well. A phenomenon of granular disintegration was observed in perivascular astrocytes, also there was marked granular disintegration of thickened perivascular terminals and around the neuronal processes of astrocytes. The number of astrocytes with pyknotic nuclei in the cerebral cortex grew up to 5.4%. According to the morphometrical data, the quantity of astrocytes decreased to 26.5% during first 6 hours after clinical death compared with the comparison group after 1 day on 17.7% (p=0.05). Such a decrease in cell number obviously reflects their destruction and lysis during early PRP The process of astrocytic destruction was a mosaic, not diffuse in nature.