|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра травматології та ортопедії >
Наукові праці. (Травматологія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/17963
|
Название: | Доклінічне обґрунтування застосування імплантатів для остеосинтезу із вуглець-вуглецевого композиційного матеріалу |
Другие названия: | Preclinical Substantiation of the Use of Implants for Osteosynthesis from Carbon-Carbon Composite Material |
Авторы: | Головаха, Максим Леонідович Чорний, Владислав Вадимович Holovakha, M. L. Chornyi, V. V. |
Ключевые слова: | остеосинтез матеріали вуглець-вуглецевий композиційний матеріал (ВВКМ) гістологічні дослідження інтрамедулярний остеосинтез osteosynthesis materials carbon-carbon composite material (CCCM) histological examinations intramedullary osteosynthesis |
Дата публикации: | 2022 |
Библиографическое описание: | Головаха М. Л. Доклінічне обґрунтування застосування імплантатів для остеосинтезу із вуглець-вуглецевого композиційного матеріалу / М. Л. Головаха, В. В. Чорний // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2022. - N 3. - С. 21-31. - https:/doi.org//10.37647/0132-2486-2022-114-3-21-31. |
Аннотация: | Актуальність. Метали, які використовують для виготовлення різних імплантатів для травматології, мають усі необхідні механічні властивості,
але водночас здатні окислюватись. У порівнянні з ними вуглець має відмінну біосумісність. Вуглець-вуглецевий композиційний матеріал (ВВКМ) у 2-4 рази легший
за аналогічний імплантат із металу, має жорсткість і модуль пружності близькі
до аналогічних показників живої кістки людини, не схильний до ефекту втомних
напруг, характеризується хімічною стійкістю в середовищі організму та високим показником біологічної сумісності. Мета дослідження. Оцінити особливості регенерації кісткової тканини за даними патоморфологічного аналізу в експерименті на тваринах. Матеріали і методи. В експерименті використовували
ВВКМ для інтрамедулярного остеосинтезу після експериментального перелому у
білих безпородних щурів-самців лінії Вістар (n=18). Для контролю використано стрижень із іржостійкої сталі (n=18). Надалі щурів обох груп утримували у
стандартних умовах віварію. Результати. У гістологічному дослідженні встановлено, що використання імплантатів із ВВКМ не порушувало в зонах перелому
процесів васкуляризації та ангіогенезу. Під час аналізу контакту кісткової тканини та матеріалу імплантату визначено, що на більшій території периметра
штифта з ВВКМ новоутворена кістка безпосередньо розташовувалась на його
поверхні, заповнюючи її нерівності. У разі використання стрижнів із іржостійкої
сталі визначено скупчення значної кількості лімфоцитів навколо новоутворених
кровоносних судин у безпосередній близькості від дрібних крововиливів, які завжди
спостерігали в місці перелому. Висновки. Регенерація експериментального перелому стегнової кістки щура після остеосинтезу імплантатами із ВВКМ суттєво
не відрізнялась від зрощення перелому після остеосинтезу імплантатом із іржостійкої сталі. Background. Metals used for the manufacture of various implants for traumatology
have all the necessary mechanical properties, but these materials are able to oxidize.
In comparison, carbon has excellent biocompatibility. Carbon-carbon composite material
(CCCM) is 2-4 times lighter than a similar metal implant, has a stiffness and modulus
of elasticity close to similar indicators of a human bone, not prone to the effect of fatigue
stress, and is characterized by chemical resistance in the body and high biocompatibility.
Objective. The purpose of this work was to evaluate the features of bone regeneration
according to pathomorphological analysis in an experiment on animals. Material and
Methods. Carbon-carbon composite material for intromedular osteosynthesis after experimental
fracture on white outbred male Wistar rats (n=18) was used in the experiment. A
stainless steel rod (n=18) was used for control. Subsequently, rats of both groups were kept
in standard vivarium conditions. Results. Histological examination revealed that the use
of implants with CCCM did not disrupt vascularization and angiogenesis in the fracture
zones. During the analysis of the contact of bone tissue and implant material, it was determined
that in the larger area of the perimeter of the pin with CCCM, a newly formed bone
was located directly on its surface, filling its irregularities. In the case of the use of stainless
steel rods, a significant number of lymphocytes were accumulated around the newly formed
blood vessels directly adjacent to small hemorrhages, which were always observed at the
fracture site. Conclusions. Regeneration of an experimental rat femur fracture after osteosynthesis
with carbon-carbon composite implants did not differ significantly from fracture
fusion after osteosynthesis with a stainless steel implant. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/17963 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Травматологія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|