Стареча астенія як предиктор тяжкості перебігу періопераційного періоду в пацієнтів похилого та старечого віку

Abstract

Мета роботи – оцінити ефективність діагностики старечої астенії за допомогою шкали Edmonton Frail у невідкладній абдомінальній хірургії та визначити її вплив на тяжкість перебігу періопераційного періоду. Матеріали та методи. У дослідження залучили 81 пацієнта з гострим холециститом на фоні жовчнокам’яної хвороби. Хворим здійснили оцінювання старечої астенії за допомогою шкали Edmonton Frail. Для одержання вірогідних результатів у дослідження залучали лише пацієнтів, госпіталізованих ургентно в хірургічне відділення з ліжками гінекології КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР із клінічними симптомами гострого холециститу. Всі хворі перебували на лікуванні в одному відділенні, їм призначали лікування за стандартами та клінічними протоколами клініки. За результатами оцінювання за шкалою Edmonton Frail пацієнтів поділили на дві групи: у групу порівняння включили 50 (61,7 %) осіб, у яких не виявили старечу астенію, в основну – 31 (38,3 %) пацієнта з діагностовано старечою астенією. Результати. Оперативне лікування хворих обох груп здійснили ургентно, застосувавши тотальну внутрішньовенну анестезію зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ). Щодо різновидів оперативного втручання, то в обох групах перевагу віддавали малоінвазивним методам. Лапароскопічну холецистектомію в групі порівняння виконали 49 (98,0 %) пацієнтам, тільки в одного хворого (2,0 %) оперативне втручання потребувало конверсії та продовження операції з мінідоступу. В основній групі всі оперативні втручання передбачали лапароскопічну холецистектомію (U = 759,50, р = 0,8841). Проаналізувавши параметри тривалості та необхідність пролонгованої ШВЛ, з’ясували, що вона прогресивно збільшується в пацієнтів з астенією: в групі порівняння – 61,50 (48,00; 75,00) хвилини, в основній – 93,84 (60,00; 80,00), U = 513,50, р = 0,0112. Виявили, що в пацієнтів зі старечою астенією збільшується кількість післяопераційних ускладнень: у групі порівняння зафіксували лише 2 (4,0 %) випадки, а в основній – 7 (22,6 %), U = 556,00, р = 0,0337. The aim. To evaluate the effectiveness of the diagnosis of senile asthenia using the Edmonton Frail scale in emergency abdominal surgery and to determine its impact on the severity of the perioperative period. Materials and methods. The study included 81 patients with acute cholecystitis on the background of gallstone disease, who were assessed for senile asthenia using the Edmonton Frail scale. For the reliability of the obtained results, only patients who were urgently hospitalized to the surgical department with gynecology beds of the emergency hospital with clinical symptoms of acute cholecystitis were included. All patients received treatment in only one department and according to the standards and clinical protocols of this clinic. Based on the Edmonton Frail score, all patients were divided into two groups. The comparison group included 50 (61.7 %) patients who did not have senile asthenia. The main group included 31 (38.3 %) patients diagnosed with senile asthenia. Results. Surgical treatment in both groups was carried out on an urgent basis using total intravenous anesthesia with artificial lung ventilation. According to the type of surgical intervention in both groups, preference was given to minimally invasive methods. Laparoscopic cholecystectomy in the comparison group was performed in 49 (98.0 %) patients, and only one patient (2.0 %) was converted and operation continued from the mini-access. In the main group, all surgical interventions were performed by the laparoscopic method, U = 759.50, P = 0.8841. Analyzing the results of the duration parameters and the need for prolonged mechanical ventilation, it can be seen that it progressively increases in patients with asthenia: in the comparison group 61.50 (48.00; 75.00) minutes, and in the main 93.84 (60.00; 80.00), U = 513.50, P = 0.0112. Also, we noted that in patients with senile asthenia, the number of postoperative complications increases: in the comparison group, there were only 2 (4.0 %) postoperative complications, while in the main group – 7 (22.6 %), U = 556.00, Р = 0.0337. Summarizing the results, it can be seen that due to increase of the frequency of postoperative complications and increase of the need for prolonged artificial ventilation of the lungs, the length of hospital stay of patients with senile asthenia increased: in the comparison group it was 7.9 ± 2.2 days, and in the main group 9.7 ± 3.2 days, U = 530.50, P = 0.0177.