Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence

Abstract

Тhe diagnosis of polycystic ovary syndrome (PCOS) in adolescence still raises many questions. The problem is that the characteristics of normal puberty often coincide with the symptoms of PCOS. The article presents the criteria of a normal menstrual cycle, clinical and laboratory hyperandrogenism. In the diagnosis of the latter, the most informative indicators are the determination of the index of free testosterone and androstenedione, and the assessment of free and total testosterone are relatively low sensitivity. Clinical hyperandrogenism in adolescents includes only severe acne and hirsutism. The level of antimullerian hormone has no independent significance. Irregular menstrual cycles during the first year after menarche represent a normal period of puberty. At the second and third year after menarche , menstrual cycles of less than 21 days and more than 45 days are considered irregular, and from the fourth year – less than 21 days and more than 35 days. From the second year after menarche, menstrual irregularities are considered to be more than 90 days for any cycle. Primary amenorrhea is indicated by the absence of menarche at 15 years, or 3 years after telarche. Ultrasound is not used as a criterion for PCOS in the first 8 years after menarche due to the high frequency of ovarian multifollicularity in adolescence. Therefore, adolescent girls in the presence of menstrual disorders and hyperandrogenism may be diagnosed with «PCOS. Phenotype B» (ultrasound signs are not taken into account). Adolescents who have signs of PCOS but do not meet the diagnostic criteria are at risk for PCOS. The most important stage of PCOS therapy is lifestyle modification, normalization of body weight and metabolic processes. Combined oral contraceptives in adolescents are more often prescribed not for direct purposes (contraception), but as off-label therapy not only at diagnosis, but also in the «risk group», which involves the treatment of irregular menstrual cycles and / or clinical hyperandrogenism. In the absence of the effect of lifestyle changes, proper nutrition to correct metabolic disorders in addition to combined oral contraceptives may be prescribed metformin, inositol and etc. У статті наведено огляд літератури, який висвітлює проблему діагностики синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у підлітковому віці. Обговорено проблему, яка полягає у тому, що характеристики нормального статевого дозрівання часто збігаються з симптомами СПКЯ. Представлено критерії нормального менструального циклу, клінічної та лабораторної гіперандрогенії. Наведені дані, які свідчать, що у діагностиці останньої найбільш інформативними показниками є визначення індексу вільного тестостерону та андростендіону, а оцінювання рівнів вільного та загального тестостерону має відносно низьку чутливість. До клінічної гіперандрогенії у підлітків відносять лише тяжку форму акне та гірсутизм. Рівень антимюллерова гормону не має самостійного значення. Нерегулярні менструальні цикли протягом першого року після менархе представляють нормальний період статевого дозрівання. Наведено дані, що на другому та третьому гінекологічному віці нерегулярними вважають менструальні цикли, менші за 21 день та більші за 45 днів, а з четвертого гінекологічного віку – менші за 21 день та більші за 35 днів. Починаючи з другого року після менархе, порушенням менструального циклу вважається більше 90 днів для будь якого циклу. Про первинну аменорею свідчить відсутність менархе у 15 років або через 3 роки після телархе. Як свідчить аналіз наукових публікацій, ультразвукове дослідження не використовують у якості критерія СПКЯ перші 8 років після менархе через високу частоту мультифолікулярності яєчників у підлітковому віці. Тому у дівчат-підлітків за наявності порушення менструального циклу та гіперандрогенії можливим буде діагноз «СПКЯ. Фенотип В» (ультразвукові ознаки не враховують). Підлітки, які мають ознаки СПКЯ, але не відповідають діагностичним критеріям, входять до «групи ризику» виникнення СПКЯ. Наукові джерела свідчать, що найважливішим етапом терапії СПКЯ є модифікація способу життя, нормалізація маси тіла та метаболічних процесів. Описано терапію комбінованими оральними контрацептивами, яку у підлітків частіше призначають не за прямим призначенням (контрацепція), а у якості терапії off-label не тільки при встановленому діагнозі, але й у «групі ризику», що передбачає лікування нерегулярних менструальних циклів та/або клінічної гіперандрогенії. За відсутності ефекту від зміни способу життя, правильного харчування з метою корекції метаболічних порушень додатково до комбінованих оральних контрацептивів можливе призначення метформіну, інозитолів тощо.