Світоглядна мотивація пізнавальної діяльності

Abstract

У статті розглянуті основні типи світоглядної самосвідомості, які є визначальними для мотивації і вибору людиною певного способу мотивації життєдіяльності. Міфологічний світогляд насичує свідомість універсальними образами фантазії, що безпосередньо визначають її суб’єктно-суб’єктивну поведінку, не завжди прогнозовану у своїх наслідках; релігійний спонукає до їх самокритичного осмислення вірою в наявність об’єктивного розуму як єдиного суб’єкта світо- й люди-нотворчості; філософський формує потребу в долученні самосвідомості до досвіду історії пізнавального мислення. За такого розуміння сутності світогляду є можливість сформувати у студентів: почуття самокритики; бажання вивчати досвід пізнання і життя попередників; повагу до професорсько-викладацького складу як носія пізнавального і життєвого досвіду; постійний потяг до самопізнання, адже з’являється відчуття власної недосконалості, яке штовхає до звичної патерна-лістської практики; таку ж постійну жагу до отримання знань, оскільки, будучи отримані зусиллями пам’яті, вони не просвітлюють душевну суб’єктивно-свавільну темряву. Такий же рівень світоглядної мотивації свідомості має бути у професорсько-викладацького складу. Тоді можна сподіватись на втілення в практику навчально-освітньої діяльності одвічної педагогічної мрії про утвердження суб’єкт-суб’єктних відносин між тими, хто має бажання вчитись, і тими, хто має бажання, навчаючи інших, навчатись сам. The basic types of worldview consciousness which are determinant for motivating and selecting certain way of human life motivating are discussed in the article. Mythological worldview satiates consciousness with universal fantasy images that directly determine its subject- subjective behavior which are not always predictable in their effects; religious encourages to their selfcritical reflection by belief in the existence of objective reason as unified subject of world and human creativity; philosophical creates the need for adding consciousness to experience of the history of cognitive thinking. With such understanding of the worldview essence it will be possible to form in students: a sensation of self-criticism; desire to learn the experience of cognition and life of the predecessors; respect for the scholastic staff as bearer of cognitive and life experiences; constant aspiration toward self-cognition, because of feeling of imperfection, which pushes up the usual paternalistic practices; the same constant thirst to gain knowledge as being derived effort of memory, they are clarifying emotional subjective self-willed darkness. The same level of worldview motivation of the consciousness must be in the minds of the scholastic staff. Then we can expect the implementation in practice ofteaching and educational activities age-old pedagogical dream about subject- subjective relations between those who have a desire to learn, and those who would like by teaching others to study themselves.