Вплив спіронолактону на трансмітральний діастолічний кровоплин і перебіг хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка

Abstract

Рекомендації щодо застосування антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів є тільки для пацієнтів зі систолічною серцевою недостатністю, а всі дослідження, що виконані в пацієнтів зі збереженою фракцією викиду, не показали поліпшення прогнозу. Мета роботи – вивчення ефективності лікування хронічної серцевої недостатності І–ІІ функціонального класу зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка спіронолактоном у 92 пацієнтів похилого віку. Оцінювали трансмітральний діастолічний кровоплин за допомогою допплер-ехокардіографії, результати тесту 6-хвилинної ходьби, концентрацію мозкового натрійуретичного пропептиду В. Встановили, що на тлі терапії спіронолактоном поліпшуються показники трансмітрального діастолічного кровоплину, знижується концентрація мозкового натрійуретичного пептиду, що корелює з поліпшенням клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності. Рекомендации по применению антагонистов минералокортикоидных рецепторов существуют только для пациентов с систолической сердечной недостаточностью, а все траловые исследования, проведённые у пациентов с сохранённой фракцией выброса, не показали улучшения прогноза. Целью работы было изучение эффективности лечения хронической сердечной недостаточности І–ІІ функционального класса с сохранённой фракцией выброса левого желудочка спиронолактоном у 92 пациентов пожилого возраста. Оценивали трансмитральный диастолический кровоток с помощью допплер-эхокардиографии, результаты теста 6-минутной ходьбы, концентрацию мозгового натрийуретического пропептида В. Установлено, что на фоне терапии спиронолактоном улучшаются показатели трансмитрального диастолического кровотока, снижается концентрация мозгового натрийуретического пептида, что коррелирует с улучшением клинического течения хронической сердечной недостаточности. Existing recommendations on the mineralocorticoid/aldosterone receptor antagonists have been developed only for patients with systolic heart failure, and all outcome trials performed in patients with preserved ejection fraction failed to improve prognosis in this condition. Аim. To examine the effectiveness of spironolactone therapy in elderly patients with chronic heart failure NYHA I–II with preserved left ventricular ejection fraction. Methods and results. Peculiarities of transmitral diastolic blood fl ow was studied with Doppler echocardiography. 6-min walk test and NTproBNP was performed for the assessment of clinical course improvement in such patients. Conclusion. It was found that spironolactone therapy improves mitral diastolic blood fl ow, reduces concentration of NT-proBNP, which correlates with improved clinical course of heart failure.