Молекулярні табіохімічні маркеримітхондріальноїдисфункціїпри артеріальній гіпертензії (SHR)

Abstract

Актуальність роботи: артеріальна гіпертонія нині визнана пандемією, що визначає структуру захворюваності у більшості країн світу, у тому числі в Україні. Проблема неефективного лікування артеріальної гіпертензії у популяції залишається провідною нині. Хоча успіх деяких лікувально-профілактичних напрямків у зменшенні серцево-судинного ризику вражає, це недостатньо. для контролю пандемії ССЗ . Для покращення результатів мають вивчати й інші можливі фундаментальні підходи. Щодо цього два положення є визначальними. Перше - більшість хворих на ССЗ мають множинні фактори ризику, що підсилюють дію один одного. Необхідно зрозуміти, як вони взаємодіють та ідентифікувати спільні шляхи в їхньому патогенезі. Друге - судинна патологія зазвичай проявляється пізно у розвитку хвороби, коли процес ушкоджень органів мішеней (нирки, серце, головний мозок) вже триває протягом 10-20 років. Тому розпізнавання ознак та розуміння молекулярно-біохімічних механізмів патогенезу є актуальним та доцільним для розробки нових патогенетично обґрунтованих підходів до лікування та профілактики ССЗ, включаючи артеріальну гіпертензію.