|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра неврології >
Наукові праці. (Неврологія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/18828
|
Название: | Можливості корекції когнітивного дефіциту при інсульті в осіб, які перенесли COVID-19 |
Другие названия: | Possibilities for correcting cognitive deficits in stroke in people who have had covid-19 |
Авторы: | Стоянов, О. М. Вастьянов, Р. С. Сон, А. С. Калашніков, В. Й. Грузевський, О. А. Дарій, Володимир Іванович Олійник, С. М. Stoyanov, O. M. Vastyanov, R. S. Son, A. S. Kalashnikov, V. Y. Hruzevskyi, O. A. Dariy, V. I. Oliinyk, S. М. |
Ключевые слова: | інсульт мнестичні дисфункції патогенетичні механізми ішемії мозку постковідний період фармакологічна корекція магнітотерапія stroke mnestic dysfunctions pathogenetic mechanisms of brain ischemia post-stroke period pharmacological correction magnetic therapy |
Дата публикации: | 2022 |
Библиографическое описание: | Можливості корекції когнітивного дефіциту при інсульті в осіб, які перенесли COVID-19 / О. М. Стоянов, Р. С. Вастьянов, А. С. Сон, В. Й. Калашніков, О. А. Грузевський, В. І. Дарій, С. М. Олійник // Медична наука України. - 2022. - Т. 18, N 3. - С. 45-51. - https://doi.org/10.32345/2664-4738.3.2022.07. |
Аннотация: | Актуальність. Мнестичні функції у хворих після інсульту і коронавірусної інфекції відновлюються не в повній мірі. На
сьогодні є актуальним пошук способів подолання когнітивного дефіциту у таких пацієнтів.
Ціль: з’ясувати можливість подолання когнітивного дефіциту при інсульті в осіб, які перенесли COVID-19, шляхом фармакокорекції Phenibut та магнітотерапії.
Матеріали та методи. 46 пацієнтів віком 40-60 років, у яких в анамнезі COVID-19, а в постковідному періоді ішемічний
інсульт, на етапі комплексної реабілітації розділені на 3 групи. У 1 групі (n=15) – контрольній – не отримували ноотропних препаратів та фізіотерапевтичних процедур; у 2 групі (n=15) протягом 20 днів проводили процедури магнітостимуляції (частота
базових імпульсів 180-195 Гц, частота групи імпульсів 12,5-29 Гц, середня індукція магнітних полів в межах 100 μТ); у 3 групі
(n=16) протягом трьох місяців приймали Phenibut (β-Phenyl-GABA) по одній таблетці (250 мг) 3 рази на день.
Дослідження когнітивних функцій проводили за допомогою короткої шкали психічного стану – MMSE, батареї тестів для
дослідження лобової дисфункції – FAB, тест на запам’ятовування 10 слів за методикою А.Р. Лурія і тестування малювання
годинника. Тестування у всіх групах проводили двічі: на початку дослідження та через три місяці.
Отримані дані обробляли статистично, застосували модель порядкової логістичної регресії, зокрема логістичну регресію
з кумулятивним зв’язком. Relevance. Mnestic functions in patients after stroke and coronavirus infection are not restored completely. Nowadays, the search
for ways to overcome in such patients is actual.
Objective: to find out the possibility of cognitive deficiency’ overcoming in persons after stroke who have suffered from COVID-19
by Phenibut pharmacocorrection and magnetic therapy.
Materials and methods. 46 patients aged 40-60 years who had COVID-19 in anamnesis and ischemic stroke in the post-covid
period were divided into 3 groups at the stage of comprehensive rehabilitation. In the 1st group (n=15) – the control group – no nootropic
drugs and physiotherapeutic procedures were not asdministered; in group 2 (n=15), magnet stimulation procedures were performed for
20 days (frequency of basic impulses 180-195 Hz, frequency of a group of impulses 12,5-29 Hz, average induction of magnetic fields
within 100 μT); group 3 (n=16) took Phenibut (β-Phenyl-GABA) one tablet (250 mg) 3 times a day for three months.
The study of cognitive functions was carried out with the help of a short mental state scale – MMSE, a set of tests for the study of
frontal dysfunction – FAB, a test for memorizing of 10 words according to the A.R. Luria’s method and clock drawing testing All groups
were tested twice: at the beginning of the study and after three months.
The obtained data were processed statistically; an ordinal logistic regression model was applied, in particular logistic regression with
a cumulative relationship. |
Описание: | Дарій В. І. - https://orcid.org/0000-0001-9074-6911 |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/18828 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Неврологія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|