Опыт диагностики и хирургического лечения псевдокист поджелудочной железы

Abstract

Проблема хирургического лечения псевдокист поджелудочной железы остаётся достаточно актуальной и дискутабельной, а отсутствие чётко установленных подходов к её решению требует продолжения активной работы в данном направлении. С целью улучшения результатов диагностики и хирургического лечения псевдокист поджелудочной железы проанализировали состояние 34 пациентов, которым были выполнены различные хирургические вмешательства. Методом выбора диагностики псевдокист поджелудочной железы было ультразвуковое исследование в сочетании с компьютерной томографией. Хирургическое лечение псевдокист поджелудочной железы выполнялось с применением чрескожных минимально инвазивных методик и лапаротомных оперативных вмешательств. Оперативные вмешательства с использованием лапаротомного доступа были выполнены 27 пациентам. Характер операций был следующим: наружное дренирование псевдокисты – у 11 пациентов (из них у 2 использовался минилапаротомный доступ), псевдоцистоеюностомия на отключённой по Ру петле – у 9 пациентов, псевдоцистоеюностомия с энтеро-энтероанастамозом по Брауну – у 3 пациентов, псевдоцистогастростомия и псевдоцистодуоденостомия – у 2 больных. Чрескожное наружное дренирование псевдокист поджелудочной железы под ультразвуковым контролем выполнили 7 пациентам. Показаниями к наружному чрескожному пункционному дренированию псевдокист поджелудочной железы под УЗ-контролем являлись: наличие безопасного акустического окна, отсутствие связи псевдокисты с протоковой системой поджелудочной железы, диаметр полости псевдокисты, превышающий 60 мм c толщиной стенки не менее 3–4 мм, наличие тяжёлой сопутствующей патологии и высокого операционно-анестезиологического риска (III–V класс по ASA). В ходе анализа ранних результатов лечения (3–6 месяцев) установлено, что применение наряду с лапаротомными вмешательствами минимально инвазивного чрескожного наружного пункционного дренирования псевдокист поджелудочной железы под УЗ-контролем позволяет достичь отличных и хороших результатов у 91,1% пациентов. Проблема хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози залишається актуальною та дискутабельною, а відсутність чітко встановлених підходів до її розв’язання вимагає продовження активної роботи в цьому напрямі. З метою поліпшення результатів діагностики та хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози проаналізували стан 34 пацієнтів із псевдокістами підшлункової залози, яким виконали різні хірургічні втручання. Метод вибору діагностики псевдокіст підшлункової залози – ультразвукове дослідження в поєднанні з комп’ютерною томографією. Хірургічне лікування псевдокіст підшлункової залози виконувалося із застосуванням черезшкірних мінімально інвазивних методик і лапаротомних оперативних втручань. Оперативні втручання з використанням лапаротомного доступу були виконані 27 пацієнтам. Характер операцій був таким: зовнішнє дренування псевдокісти – у 11 пацієнтів (з них у 2 використовувався мінілапаротомний доступ), псевдоцистоеюностомія на відключеній за Ру петлі – у 9 пацієнтів, псевдоцистоеюностомія з ентеро-ентероанастомозом за Брауном – у 3 пацієнтів, псевдоцистогастростомія та псевдоцистодуоденостомія – у 2 хворих. Черезшкірне зовнішнє дренування псевдокіст підшлункової залози під ультразвуковим контролем виконали 7 пацієнтам. Показаннями до зовнішнього черезшкірного пункційного дренування псевдокіст підшлункової залози під УЗ-контролем були: наявність безпечного акустичного вікна, відсутність зв’язку псевдокісти з протоковою системою підшлункової залози, діаметр порожнини псевдокісти, що перевищує 60 мм з товщиною стінки не менше ніж 3–4 мм, наявність важкої супутньої патології й високого операційно-анестезіологічного ризику (III–IV клас по ASA). У ході аналізу ранніх результатів лікування (3–6 місяців) встановлено, що застосування поряд із лапаротомними втручаннями мінімально інвазивного черезшкірного зовнішнього пункційного дренування псевдокіст підшлункової залози під УЗ-контролем дає змогу досягти відмінних і добрих результатів у 91,1% пацієнтів. Actuality. Problem of surgical treatment of pancreatic pseudocysts is actual and debatable. The incidence of pancreatic pseudocysts is 0.5–1 per 100 000 adults per year, and in the overall incidence it reaches 1.6% –4.5%. Aim. Surgical treatment results of 34 patients with pancreatic pseudocysts were analyzed to improve results of diagnostic and surgical management of pancreatic pseudocests. Methods and results. Ultrasound scan combined with computer tomography were used for pancreatic pseudocysts diagnostic. Pancreatic pseudocysts surgical treatment was performed by minimally invasive percutaneous techniques and laparotomic surgery. Laparotomy operations were performed in 27 patients. The structure of operations was follow: external drainage of pseudocysts – 11 patients, 2 of them by minilaparotomy access, pseudocyst jejunostomy by Roux – 9 patients, pseudocyst jejunostomy with entero-enteroanastamosis by Brown – 3 patients, pseudocyst gastrostomy and pseudocyst duodenostomy – in 2 patients. Percutaneous external drainage of pancreatic pseudocysts under ultrasound control was of a secure acoustic windows, lack of communication with the pancreatic pseudocysts ductal system, pseudocyst cavity diameter greater than 60 mm with wall thickness more than 3–4 mm, presence of the severe comorbidity and high operational and anesthetic risk (III–IV class ASA). Conclusions. Analysis of early treatment results (3–6 months) found that pancreatic pseudocysts minimally invasive percutaneous puncture external drainage use in combination with ultrasound control, in addition to laparotomic operation, allows to achieve excellent and good results. in 91.1% of patients.