Дослідження чинників корупційних ризиків в системі державного та самоврядного управління сферою охорони здоров’я

Abstract

У статті здійснено системний аналіз корупційних ризиків, окреслено основні чинники корупційних ризиків в системі управління сфери охорони здоров’я, надано пропозиції щодо їх подолання та мінімізації. Досліджено загальний стан державного регулювання сферою охорони здоров’я. Проаналізовано статистику Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Окреслено найбільш пріоритетні напрями щодо протидії корупційним ризикам у системі державного та самоврядного управління. Досліджено наукові позиції правознавців у даному напрямі. Констатовано, що суттєвому погіршенню ситуації сприяли пандемія Сovid-19 (система закупівель, корупція у сфері дослідження та розробки нових продуктів та ін.) та війна (процедури закупівлі, гуманітарна допомога, призупинення подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування та ін.). Обґрунтовано думку, що управління системою охорони здоров‘я на сьогодні не у повній мірі адаптоване до сучасних соціально-економічних умов. З’ясовано ключові завдання та принципи Антикорупційної стратегії на 2021– 2025 роки. Визначено основні чинники корупційних ризиків та корупційні ризики у діяльності МОЗ України. Констатовано, що найбільше корупційні ризики у системі управління сфери охорони здоров’я виникають на етапі формування потреби в закупівлі та безпосередньо під час проведення державних закупівель. Здійснено аналіз діяльності ДП «Медзакупівлі України». Запропоновано інтегрувати інформаційну систему ДП «Медзакупівлі України» з системою eHealth. Обґрунтовано думку, що виведення з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі» процедури закупівель в умовах воєнного стану, а також можливість невикористання системи Prozorro, посилюють корупційні ризики. Проаналізовано досвід у даному напрямі Ізраїлю та США. Констатовано, що найдієвішими механізмами управління та боротьби з корупцією у системі управління сфери охорони здоров’я є прозорість, нагляд та підзвітність. Зроблено висновок, що подолання корупції в системі управління сферою охорони здоров’я можливе лише за умови комплексного підходу – поєднання антикорупційної політики, законодавчих норм, ефективного публічного управління, належної роботи антикорупційних інституцій, а також подальшої діджиталізації основних процесів діяльності. The article carries out a systematic analysis of corruption risks, outlines the main factors of corruption risks in the management system of the health care sector, provides suggestions for overcoming and minimizing them. The general state of state regulation in the field of health care was studied. The statistics of the Unified Register of persons who committed corruption or corruption-related offenses were analyzed. The most priority directions for combating corruption risks in the system of state and self-government administration are outlined. The scientific positions of jurists in this area have been studied. It was found that the Covid-19 pandemic (procurement system, corruption in the field of research and development of new products, etc.) and the war (procurement procedures, humanitarian aid, suspension of submission of electronic declarations by persons authorized to perform the functions of the state and local self-government) contributed to the significant deterioration of the situation etc.). The opinion that the management of the health care system today is not fully adapted to modern socio-economic conditions is substantiated. The key tasks and principles of the Anti-Corruption Strategy for 2021–2025 have been clarified. The main factors of corruption risks and corruption risks in the activity of the Ministry of Health of Ukraine are determined. It was established that the greatest corruption risks in the management system of the health care sector arise at the stage of forming the need for procurement and directly during public procurement. An analysis of the activity of the SE “Medzakupivli Ukrainy” was carried out. It is proposed to integrate the information system of SE “Medzakupivli Ukrainy” with the eHealth system. The opinion is substantiated that the removal from the scope of the Law of Ukraine “On Public Procurement” of procurement procedures under martial law, as well as the possibility of not using the Prozorro system, increase corruption risks. The experience in this direction of Israel and the USA is analyzed. It has been established that the most effective mechanisms for managing and fighting corruption in the health care management system are transparency, supervision and accountability. It was concluded that overcoming corruption in the health care management system is possible only with a comprehensive approach – a combination of anti-corruption policy, legislative norms, effective public administration, proper work of anti-corruption institutions, as well as further digitization of the main activity processes.