Міжнародні стандарти державної антикорупційної політики

Abstract

Стаття присвячена дослідженню міжнародних стандартів державної антикорупційної політики, закріплених у міжнародних та регіональних актах. На початку статті наводиться критика антикорупційної реформи в Україні, вказуючи на те, що кількість витрачених ресурсів та отриманий результат, говорить про крайню неефективність роботи держави у цьому напрямку, зважаючи на значний запит суспільства до боротьби з корупцією. Далі автор розкриває історичний аспект діяльності міжнародних організацій у формуванні стандартів боротьби з корупцією. В цьому контексті робиться акцент на роботу ООН у цьому напрямку. Результатом багаторічної діяльності ООН та інших регіональних міжурядових організацій у цій сфері, що полягала у накопиченні інформації, її теоретичному опрацюванні, прийнятті ряду резолюцій, декларацій, конвенцій стала розробка і прийняття на 58-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у жовтні 2003 року єдиного консолідованого акта – Конвенції ООН проти корупції. Далі автором зазначається, які саме міжнародні стандарти антикорупційної політики є складовою частиною актів ООН та регіональних міжурядових організацій. Робиться висновок про те, що слідування стандартам, закладеним в Конвенції ООН проти корупції, допомагає державам більш ефективно співпрацювати в тих сферах, які є найбільш вразливими до корупції і в цілому поглиблює довіру між ними. Також окремо зазначається про європейські регіональні акти, які є складовою міжнародних стандартів антикорупційної політики. В контексті зв’язку національного та міжнародного права, зазначається, що Україна, яка ратифікувала Конвенції в сфері кримінального та цивільного права, прийняті Радою Європи, має чітко притримуватись тих стандартів, які є складовою частиною цих документів для протидії корупції в публічному і приватному секторі. Підсумовуючи вищевикладене, вказується, що останніми роками багато зроблено для посилення антикорупційного законодавства в Україні та його відповідності міжнародним стандартам боротьби з корупцією. Але зараз українській антикорупційній політиці притаманна фрагментація положень міжнародних актів, що імплементуються, їх вибірковий характер, що значно знижує успішність правореалізації. The article is devoted to the study of international standards of anti-corruption policy, enshrined in international and regional acts. At the beginning of the article, criticism of the anti-corruption reform in Ukraine is given, pointing out that the amount of resources spent and the result obtained indicates the extreme inefficiency of the state’s work in this direction, given the significant demand of society to fight corruption. Next, the author reveals the historical aspect of the activities of international organizations in the formation of anticorruption standards. In this context, emphasis is placed on the work of the UN in this direction. The result of the long-term activity of the UN and other regional intergovernmental organizations in this area, which consisted in the accumulated information, its theoretical processing, the adoption of a number of resolutions, declarations, conventions, was the development and adoption at the 58th session of the UN General Assembly in October 2003 of a single consolidated act - UN Convention against Corruption. Next, the author notes which international standards of anti-corruption policy are a constituent part of acts of the UN and regional intergovernmental organizations. It is concluded that following the standards laid down in the UN Convention against Corruption helps states to cooperate more effectively in those areas that are most vulnerable to corruption and generally deepens trust between them. European regional acts, which are a component of international standards of anti-corruption policy, are also separately noted. In the context of the connection between national and international law, it is noted that Ukraine, which has ratified the Conventions in the field of criminal and civil law adopted by the Council of Europe, must clearly adhere to those standards that are an integral part of these documents to combat corruption in the public and private sectors. Summarizing the above, it is indicated that in recent years much has been done to strengthen anti-corruption legislation in Ukraine and its compliance with international anti-corruption standards. However, currently the Ukrainian anti-corruption policy is characterized by the fragmentation of the provisions of the implemented international acts, their selective nature, which significantly reduces the success of law enforcement.