Peculiarities of the course of seborrheic keratosis of extragenital localization among the female population

Abstract

Seborrheic keratosis (SK) remains the leader among benign skin pathologies. In the classical sense, extragenital foci of this dermatosis look like light or dark brown papules with dense hyperkeratotic or verrucous layers. Such a clinical picture is characteristic of the typical form of foci of skin lesions. The etiopathogenetic mechanisms of SK appearance are not sufficiently studied, because a large number of trigger factors are reported. Given the benign profile of these lesions, practitional doctors very often do not pay much attention to these foci. While for patients, their appearance and increase in size can cause the emergence of obsessive or anxiety states both due to the development of cancer-phobic states due to significant aesthetic discomfort. The objective: to determine the peculiarities of the course of seborrheic keratosis in women, taking into account anamnestic data on the effect of insolation on the skin and phenotypic criteria represented by the skin phototype, as well as to analyze the dermatological quality of life indicator in patients with keratosis depending on the location of neoplasms. Materials and methods. Based on the Educational and Scientific Medical Center «University Clinic» of Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, 50 patients with foci of seborrheic keratosis, whose ages ranged from 27 to 80 years old, were examined. To verify the diagnosis, the following parameters were carried out: a clinical examination of neoplasms with an assessment of the phenotypic criterion – skin phototype according to Fitzpatrick, dermatoscopic and pathomorphological examination. The assessment of the impact of keratosis on the quality of life of patients was based on the calculation of the results of the DLQI (Dermatology Life Quality Index) questionnaire. Results. The studied sample is represented by the majority of representatives of the II phototype – 44 persons and a small number of the III phototype – 6 patients, which amounted to 88% and 12%, respectively. The most frequent localization of keratosis was the head – 18 (36%), torso – 11 (22%), extremities – 13 (26%), and neck – 8 (16%). This location on open areas of the body can be an additional confirmation of the effect of ultraviolet radiation on the occurrence of keratosis. According to the results of the questionnaire with the study of anamnestic data, more than half of the examined patients (58%) had skin burns after a long stay in the open sun. In addition, an insufficient level of use of photoprotective agents was determined. All these factors can be as triggers for the appearance of keratosis foci and negatively affect the self-esteem and aesthetic appeal of patients. Indeed, when efflorescences are located in visual areas of the body, the dominant factor is a decrease in the quality of life. Conclusions. Predominance of patients with II skin phototype (88%) and lack of photoprotection skills (48% never use sunscreen, 32% sometimes) are the most influential factors in determining insolation as one of the leading triggers of seborrheic keratoma formation. Localization of keratosis foci on open areas of the body to a greater extent negatively affects the quality of life of women, demonstrating higher DLQI index values – 7 points – versus 5 points in the women with the keratomas on the torso. Therefore, increasing the level of awareness among patients about sun exposure, the use of photoprotection and regular examination is a priority task for doctors of all levels. Себорейний кератоз (СК) залишається лідером серед доброякісних новоутворень шкіри. У класичному розумінні екстраге- нітальні вогнища даного дерматозу виглядають як папули світло- або темно-коричневого кольору зі щільними гіперкератотичними або верукозними нашаруваннями. Така клінічна картина притаманна для типової форми вогнищ ураження шкіри. Етіопатогенетичні механізми появи СК недостатньо вивчені, адже повідомляється про велику кількість тригерних факторів. Ураховуючи доброякісний профіль кератом, практичні лікарі дуже часто не приділяють значної уваги цим вогнищам. Тоді як для пацієнтів їхня поява і збільшення у розмірах може стати причиною виникнення нав’язливих або тривожних станів як за рахунок розвитку канцерофобічних станів, так і через значний естетичний дискомфорт. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу СК у жінок з урахуванням анамнестичних даних щодо впливу інсоляції на шкіру та фенотипічних критеріїв, які представлені фототипом шкіри, а також проведення аналізу дерматологічного показника якості життя пацієнток із кератомами залежно від локалізації новоутворень. Матеріали та методи. На базі Навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» Запорізького державного медико-фармацевтичного університету обстежено 50 пацієнток із вогнищами СК, вік яких коливався у межах від 27 до 80 років. З метою верифікації діагнозу було проведено: клінічний огляд новоутворень з оцінюванням фенотипічного критерію – фототипу шкіри за Фіцпатріком, дерматоскопічне та патоморфологічне дослідження. Оцінювання впливу СК на якість життя пацієнток базувалось на підрахунку результатів опитувальника DLQI (Dermatology Life Quality Index). Результати. Досліджувана вибірка представлена більшістю представниць ІІ фототипу – 44 особи та незначною кількістю ІІІ фототипу – 6 пацієнток, що становило 88% та 12% відповідно. Найбільш частою локалізацією кератом стали ділянки голови – 18 (36%), тулуба – 11 (22%), кінцівок – 13 (26%), шиї – 8 (16%) випадків. Таке розташування на відкритих ділянках тіла може бути додатковим підтвердженням впливу ультрафіолетового опромінення на виникнення кератом. За результатами анкетування з дослідженням анамнестичних даних, більше половини обстежених пацієнток (58 %) мали опіки шкіри після тривалого перебування на відкритому сонці. Окрім того, зафіксовано недостатній рівень використання фотопротективних засобів. Усе це може слугувати тригерами виникнення вогнищ кератозу та негативно впливати на самооцінку та естетичну привабливість пацієнток. Дійсно, за розташування ефлорисценцій на візуально відкритих ділянках тіла домінантним є зниження якості життя. Висновки. Перевага пацієнток із ІІ фототипом шкіри (88%) та відсутність навичок використання фотозахисту (ніколи не використовують сонцезахисні засоби 48%, інколи – 32%) є найбільш впливовими факторами у визначенні інсоляції як одного з провідних тригерів формування себорейних кератом. Локалізація вогнищ кератозу на відкритих ділянках тіла значною мірою негативно впливає на якість життя жінок, демонструючи більш високі показники індексу DLQI – 7 балів проти 5 балів у жінок із кератомами на тулубі. Тому підвищення рівня обізнаності пацієнток щодо впливу сонця, застосування фотозахисту та регулярного огляду є першочерговим завданням лікарів усіх ланок.