Частота "п’яних днів" і її зв’язки з іншими характеристиками алкогольної поведінки респондентів

Abstract

Мета роботи — вивчення зв’язків частоти «п’яних днів» (ПД) з іншими характеристиками алкогольної поведінки респондентів. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3 та 4 курсів медичних вишів (741 особа). Основними інструментами дослідження були опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а також тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, кореляційний та регресійний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Розроблено алгоритм регресійного аналізу в умовах високої дисперсії вихідних даних. За допомогою цього алгоритму показано, що регресійна залежність основних характеристик алкогольної поведінки від частоти ПД має нелінійний характер, водночас для типової та максимальної доз алкоголю вона оптимально описується поліномами другого ступеня, а для важкості розладів внаслідок вживання алкоголю (ВА), витрат часу на ВА, а також самооцінки негативного впливу ВА респондентами на їхнє оточення — поліномами третього ступеня. Встановлено, що чоловікам (у середньому) для досягнення межі ризикованого і небезпечного ВА (за критеріями тесту AUDIT) вистачає меншої частоти ПД, ніж жінкам, що свідчить про більшу уразливість чоловіків (як порівняти з жінками) щодо формування розладів внаслідок ВА. The goal of the work is to study the relationship between the frequency of "drunken days" (DD) and other characteristics of the respondents’ alcoholic behavior. In four regions of Ukraine (Kharkiv, Luhansk and Zaporizhzhia regions, as well as the city of Kyiv), 1742 people were examined during 2018—2021, who belonged to four comparison groups: patients with alcohol dependence (AD) (393 people); healthy relatives of AD patients (274 people); representatives of the general population comparable with the representatives of the first two age groups (334 people) and students of 3—4 courses of medical universities (741 people). The main research instruments were the questionnaire of the international research consortium GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), as well as the Alcohol Use Disorders Identification Test (AUDIT). The obtained data were processed by methods of mathematical statistics (variance, correlation and regression analysis) on a computer using Excel 2016 computational tables (with the Data Analysis package). An algorithm for regression analysis in conditions of high dispersion of the initial data has been developed. Using this algorithm, it was shown that the regression dependence of the main characteristics of alcohol behavior on the frequency of DD is non-linear, while for typical and maximum doses of alcohol it is optimally described by polynomials of the second degree, and for the severity of disorders due to alcohol use (AU), the time spent on AU, as well as self-assessment of the negative impact of AU by respondents on their environment — by polynomials of the third degree. It was found that for men (on average) to reach the border of risky-dangerous AU (according to the criteria of the AUDIT test), a lower frequency of DD is sufficient than for women, which indicates a greater vulnerability of men (compared to women) to the formation of disorders due to AU.