Легка розумова відсталість у осіб підліткового віку: клініко-віковий, медико-соціальний та реабілітаційний аспекти

Abstract

Мета роботи: підвищити ефективність діагностики та медико-соціальної реабілітації осіб підліткового віку, що страждають на розумову відсталість (РВ) легкого ступеня, шляхом удосконалення алгоритму діагностики та системи психотерапевтичної корекції та реабілітації. Дослідження проведено у проспективному дизайні у періоді 2018-2021 років. На базі КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР (м. Кривий ріг), за умови інформованої згоди, було обстежено 154 осіб 2003-2008 років народження, які знаходилися на диспансерному спостереженні підліткового психіатра по досягненні 15 річного віку з приводу РВ. Первинний контингент складався зі 108 (70,13%) хлопчиків та 46 (29,87 %) дівчат, середній вік яких склав 16,08 років. З об’єктивних причин (зміна місця постійного мешкання або відмова від продовження участі у дослідженні) на другому етапі дослідження були виключено 38 осіб. Таким чином на завершальному етапі дослідження було обстежено 116 осіб з легкою РВ. Контингент складався зі 74 (63,79%) чоловіків та 42 (36,21 %) жінок. В дослідженні використано клініко-епідеміологічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та статистичний методи. Purpose of work is to increase the efficiency of diagnosis and medical and social rehabilitation of adolescents suffering from mild intellectual disability (ID) by improving the diagnostic algorithm and the system of psychotherapeutic correction and rehabilitation. The study was conducted in a prospective design in the period 2018-2021. On the basis of the «Kryvyi Rih Multidisciplinary Hospital for the Provision of Psychiatric Care» (Kryvyi Rih, Ukraine), 154 persons born in 2003-2008, who were under the dispensary observation of an adolescent psychiatrist after reaching the age of 15, were examined. The primary contingent consisted of 108 (70.13%) boys and 46 (29.87%) girls, whose average age was 16.08 years. For objective reasons (change of permanent residence or refusal to continue participating in the study), 38 people were excluded at the second stage of the study. Thus, at the final stage of the study, 116 people with mild ID were examined. The contingent consisted of 74 (63.79%) men and 42 (36.21%) women. Clinical-epidemiological, clinical-psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods were used in the study.