Verbal arrangement of the ARCHITECTURE concept (on the basis of the modern english language)

Abstract

The article presents a development of verbal actualization of the ARCHITECTURE concept on the basis of the modern English language, which leads to the understanding of the linguocognitive perception of one of the important components of the cultural conceptual sphere. In the present study, the world of culture is perceived as a product of human activity, directed towards the development of various spheres of human life. The relevance of the study is determined by the scientific interest in cognitive processes associated with the cultural traditions of mankind and their reflection in the English language system. Modern architecture is an artistic legacy of the 21st century. There is no dominant style, and modern architects create cultural products invocating various creative means for a wide range of utility and ethical needs, which provokes an active increase in the vocabulary and makes it possible to track current linguistic and cultural processes. Despite the significant number of important scientific studies of domestic and foreign scientists, today there is no unified approach to the linguocognitive analysis of the components of the cultural conceptual sphere on the basis of neological processes. The purpose of this study is to establish the specifics of the ARCHITECTURE concept verbalization, which is part of an open non-linear cultural system, and to highlight its current directions of development through the analysis of new words. The "architecture" term is considered to be a different notion from utilitarian construction, but the study of the verbal actualization of the concept demonstrated the adaptation of this component of the conceptual system to the needs of its creator/user, which partially contradicts the vision of architecture as an exclusively artistic category. These changes are the reason for the formation of phraseological units, which are the most common in the verbal corpus of the presented concept, so that the semantic content of lexical units does not fully reflect new realia, which contributes to the formation of word combinations and terminological unities of words. The study of synchronic processes within the framework of the ARCHITECTURE concept brings closer to the understanding of the processes of self-organization of the cultural system, highlighting inversion relations with other large-scale cognitive formations. У статті представлено вивчення вербальної актуалізації концепту ARCHITECTURE на базі сучасної англійської мови, яке наближає до лінгвокогнітивного осмислення одного із вагомих компонентів культурної концептосфери. У дослідженні світ культури сприймається як продукт діяльності людства, спрямований на розвиток різноманітних сфер життя людини. Актуальність дослідження визначається науковим інтересом до когнітивних процесів пов’язаних з культурним надбанням людства та їх фіксації у системі англійської мови. Сучасна архітектура – це архітектура ХХІ сторіччя, де жоден стиль не домінує, а сучасні архітектори створюють культурні продукти у багатьох різних напрямах задля широко спектру потреб, що провокує активне поповнення словникового складу мови й уможливлює відстеження актуальних лінгво‑культурних процесів. Не дивлячись на значну кількість вагомих наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, сьогодні відсутній єдиний підхід щодо лінгво‑когнітивного аналізу складовх культурної концептосфери на базі їх неологічної репрезентації. Завданням цього дослідження є встановлення специфіки вербалізації концепту ARCHITECTURE, який є частиною відкритої нелінійної культурної системи, і висвітлення його актуальних напрямів розвитку завдяки аналізу новотворів. Термін «архітектура» прийнято вважати відмінним поняттям від утилітарного будівництва, та вивчення вербальної актуалізації концепту продемонструвало наближення цієї складової концептосистеми саме до потреб свого творця/користувача, що частково суперечить баченню архітектури як мистецької категорії. Ці зміни є причиною утворення фразеологічних одиниць, які є найбільш поширеними у вербальному корпусі представленого концепта, аже семантичне насичення лексичних одиниць не відбиває в повній мірі нові реалії, що сприяє утворенню словосполучень та термінологічних єдностей слів. Дослідження синхронічних процесів у рамках концепта ARCHITECTURE наближає до розуміння процесів самоорганізації культурної системи, висвітлюючи інверсійні відносини з іншими масштабними когнітивними утвореннями.