Імунологічний статус хворих на флегмони щелепно-лицевої ділянки

Abstract

Мета: Підвищити ефективність лікування хворих на флегмони щелепно-лицевої ділянки завдяки оцінці імунного статусу з визначенням найінформативніших показників і кількості субпопуляцій імунограм серед Т- і В-лімфоцитів. Методи дослідження. У щелепно- лицевому відділенні міської лікарні екстреної і швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя проліковано 120 осіб у віці 20-80 років з флегмонами щелепно-лицевої. У 1 групі (60 осіб) лікування проводилось за традиційним методом. У 2 групі (60 осіб) традиційне лікування доповнено (активним дренування гнійних післяопераційних ран сталим зниженим від′ємним тиском на стадії ексудації, введення другого антибактеріального засобу лімфатичним шляхом по показанням, введення PRP на стадії репарації). Імунний статус оцінювали шляхом визначення сукупності лабораторних показників, що характеризують кількісну і функціональну активність клітин імунної системи методом імунофлюоресценції за допомогою наборів мічених моноклональних антитіл до поверхневих лімфоцитарних антигенів CD3+, CD20+. Для визначення характеристики вираженості імунної відповіді визначали концентрації імуноглобулінів A, M і G у хворих обох груп. Наукова новизна. Дослідження проводили на 1 добу післяопераційного періоду, повторні – на 5 добу після операції для оцінки імунної відповіді на проведене лікування. Висновки: Зниження співвідношення CD4+ / CD8+ -лімфоцитів можна пояснити – наявністю запальних процесів. За показниками гуморального імунітету у пацієнтів з ЗЗЩЛД в порівнянні з контрольною групою відзначалося зниження вмісту IgG і IgM в сироватці крові на другому етапі забору крові у двох групах (р ≤ 0,05, так як на першому вони були в межах верхньої границі норми в порівнянні з здоровими особами і р = 0,019 відповідно). Підвищення вмісту ЦІК (середніх та дрібних одиниць (р ≤ 0,05)), що ймовірно є віддзеркаленням зниження імунної відповіді у даних пацієнтів або наслідком постійної персистенції збудника. Purpose of the study. To increase the effectiveness of treatment of patients with phlegmons of the maxillofacial area thanks to the assessment of the immune status with the determination of the most informative indicators and the number of subpopulations of immunograms among Tand B-lymphocytes. Research methods. 120 people aged 20-80 with maxillofacial phlegmons were treated in the maxillofacial department of the city hospital of emergency and urgent medical care in Zaporizhzhia. In 1 group (60 people), the treatment was carried out according to the traditional method. In group 2 (60 people), traditional treatment was supplemented (active drainage of purulent postoperative wounds with constant reduced negative pressure at the stage of exudation, administration of a second antibacterial agent via the lymphatic route according to indications, administration of PRP at the stage of reparation). Immune status was assessed by determining a set of laboratory indicators characterizing the quantitative and functional activity of cells of the immune system by immunofluorescence using sets of labeled monoclonal antibodies to surface lymphocyte antigens CD3+, CD20+. To determine the characteristics of the severity of the immune response, the concentrations of immunoglobulins A, M, and G were determined in patients of both groups. Scientific novelty. The study was conducted on the 1st day of the postoperative period, repeated on the 5th day after the operation to assess the immune response to the treatment. Conclusions. A decrease in the ratio of CD4+ / CD8+ lymphocytes can be explained by the presence of inflammatory processes. According to the indicators of humoral immunity, in patients with CKD, in comparison with the control group, a decrease in the content of IgG and IgM in the blood serum was noted at the second stage of blood sampling in the two groups (p ≤ 0.05, since at the first they were within the upper limit of the norm in comparison with healthy individuals and p = 0.019, respectively). An increase in the content of CIC (medium and small units (p ≤ 0.05)), which is probably a reflection of a decrease in the immune response in these patients or a consequence of constant persistence of the pathogen.