Активація імуно-запальної відповіді у пацієнтів з негоспітальною пневмонією, що асоційована з коронавірусною інфекцією

Abstract

Мета дослідження: визначити рівні маркерів імуно-запальної відповіді у пацієнтів з негоспітальною пневмонією, що асоційована з коронавірусною інфекцією. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети та вирішення задач проведене відкрите, проспективне, обсерваційне дослідження. У період з січня 2021 р. по лютий 2022 р. на базі амбулаторії Комунального Некомерційного Підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня мені Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради обстежено 256 хворих на негоспітальну пневмонію у віці від 40 до 65 років, з яких 177 мали асоціацію з SARS-CoV-2 та 79 осіб мали негативний результат тестів на коронавірусну інфекцію. Також в амбулаторних умовах обстежили 35 практично здорових волонтерів. Визначення інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-10, вискогочутливого С-реактивного білка, проводили у плазмі крові методом імуноферментного аналізу за допомогою стандартних наборів: «ВЧ С-РБ-ІФА-Бест», «ІЛ-6-ІФА- Бест», «ІЛ-10-ІФА-Бест» згідно з доданою інструкцією. Результати. Рівень вискогочутливого С- реактивного білка між групами хворих достовірно був більше на 27,5 % у групі хворих на негоспітальну пневмонію з COVID-19, ніж у хворих на негоспітальну пневмонію без COVID-19. Показник інтерлейкіну-6 мав найвище значення в групі хворих на негоспітальну пневмонію з COVID і достовірно був вище на 9,5 % у порівнянні з групою хворих на негоспітальну пневмонію без COVID- та у 3,8 рази у порівнянні із значенням у практично здорових волонтерів. Не виявлено достовірної відмінності рівнів інтерлейкіну-10 між групою хворих на негоспітальну пневмонію з COVID-19 і групою хворих на негоспітальну пневмонію без COVID. Рівень цього показника у групі практично здорових волонтерів був достовірно вищим на 14,3 % та 13,9 % у порівнянні з групою хворих на негоспітальну пневмонію з COVID-19 і групою хворих на негоспітальну пневмонію без COVID-19 відповідно. За допомогою кореляційного аналізу було визначено взаємозв'язки між показниками: прямий зв'язок між інтерлейкіном-6 та вискогочутливим С-реактивним білком (R = +0,43, р < 0,05) та прямий зв'язок між інтерлейкіном-6/інтерлейкіном-10 та високочутливим С-реактивним білком (R = +0,35, р < 0,05). Тоді, як між рівнем інтерлейкіном-10 та вискогочутливим С-реактивним білком не було достовірного кореляційного зв’язку. Висновок. Оцінка рівня прозапальних цитокінів може мати предикторне значення щодо важкості перебігу позагоспітальної пневмонії, асоційованої з коронавірусною інфекцією. Можливий зв’язок рівня прозапальних цитокінів та важкості перебігу коронавірус-асоційованої пневмонії на догоспітальному етапі має важливе значення для оцінки можливих ускладнень перебігу захворювання та розробки схеми превентивних дій. The aim of the study is to determine the levels of markers of the immune-inflammatory response in patients with community-acquired pneumonia associated with coronavirus infection. Materials and methods. An open, prospective, observational study was conducted to achieve the goal and address the specified issues. From January, 2021 to February, 2022, 256 patients aged 40 to 65 years with community-acquired pneumonia were examined at the outpatient clinic of the Kherson City Clinical Hospital named after A. Tropin and O. Tropin. Among them, 177 patients had community-aquired pneumonia associated with SARS-CoV-2, and 79 were tested negative for coronavirus infection. Additionally, 35 healthy volunteers were examined on an outpatient basis. The assessment of interleukin-6, interleukin-10, and hsCRP was performed in blood plasma using enzyme-linked immunosorbent assay with standard kits: "HF CRP-ELISA-Best," "IL-6-ELISABest," "IL-10-ELISA-Best," following the provided instructions. Results. The level of high-sensitivity Creactive protein between the groups of patients was significantly higher by 27.5% in the group of patients with community-acquired pneumonia and COVID-19 than in patients with community-acquired pneumonia without COVID-19. Interleukin-6 was the highest in the group of patients with community-acquired pneumonia and COVID and was significantly higher by 9.5% compared with the group of patients with community-acquired pneumonia without COVID and 3.8 times higher compared with the value in healthy volunteers. There was no significant difference in interleukin-10 levels between the group of patients with community-acquired pneumonia with COVID-19 and the group of patients with community-acquired pneumonia without COVID. The level of this indicator in the group of practically healthy volunteers was significantly higher by 14.3% and 13.9% compared to the group of patients with community-acquired pneumonia with COVID-19 and the group of patients with community-acquired pneumonia without COVID- 19, respectively. Correlation analysis revealed the following relationships between the parameters: a direct relationship between interleukin-6 and high-sensitivity C-reactive protein (R = +0.43, p < 0.05) and a direct relationship between IL-6/IL-10 and high-sensitivity C-reactive protein (R = +0.35, p < 0.05). There was no significant correlation between interleukin-10 and high-sensitivity C-reactive protein levels. Conclusion. Assessment of proinflammatory cytokines can be used for predicting the severity of community-acquired pneumonia associated with coronavirus infection. The possible association between the level of proinflammatory cytokines and the severity of community-acquired pneumonia in the pre-hospital stage is important for assessing possible complications of the disease and developing a preventive action plan.