Алгоритм хірургічного лікування абсцесів печінки

Abstract

За період 2014-2023р.р. проаналізовані результати лікування 80 хворих з абсцесами печінки. Серед можливих причин були переохолодження, пневмонії базальних відділів. Проте в більшості випадків етіологічні чинники не встановлені. Критеріями включення в дослідження були бактеріальні абсцеси печінки різної локалізації, а виключенням – холангіогенні та специфічні абсцеси. В обстеженні хворих використовувались загальноприйняті лабораторні аналізи, які доповнювались маркерами системної запальної відповіді (прокальцитоніну, С-реактивного білку, лужної фосфатази). Мікробіологічні дослідження видового складу збудників та їх чутливість до антибіотиків проводилась всім хворих протягом періоду захворювання. Ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ), рентгенологічні методи в різній мірі використовувались в лікувально-діагностичному процесі. На підставі розроблених ультразвукових критеріїв стадій формування абсцесів печінки запропонований алгоритм діагностики і лікування абсцесів з використання переваг та недоліків тієї чи іншої оперативної методики. В результаті проведених досліджень провідною визначилась ІС, яка була використана у 50 (62,5%) хворих обох груп. Комп’ютерна томографія проводилась виключно для диференційної діагностики в доопераційному періоді у 27 (33,7%) хворих. Основними чинниками вибору способу операції були локалізація гнійного осередку та його розміри, стадія деструкції, загальна оцінка важкості стану хворого. У 90% хворих загальний стан оцінювався як середнього та важкого ступеня. Абсцеси були, як правило, поодинокі і локалізувались практично у всіх відділах печінки з можливим ураженням від одного до трьох сегментів. Запропонований алгоритм хірургічного лікування базується на ультразвукових характеристиках абсцесів і стадії формування. For the period 2014-2023 analyzed the results of treatment of 80 patients with liver abscesses. Among the possible causes were hypothermia, pneumonia of the basal departments. However, in most cases the etiological factors were not established. Bacterial liver abscesses of various localization were the inclusion criteria for the study, and cholangiogenic and specific abscesses were excluded. In the examination of patients, generally accepted laboratory analyzes were used, which were supplemented with markers of the systemic inflammatory response (procalcitonin, C-reactive protein, alkaline phosphatase). Microbiological studies of the species composition of pathogens and their sensitivity to antibiotics were carried out in all patients during the period of the disease. Ultrasound examination (USD), computed tomography (CT), radiological methods were used to varying degrees in the medical and diagnostic process. On the basis of the developed ultrasound criteria for the stages of the formation of liver abscesses, an algorithm for the diagnosis and treatment of abscesses is proposed using the advantages and disadvantages of one or another surgical technique. As a result of the conducted studies, the IS was determined to be the leading one, which was used in 50 (68.7%) patients of both groups. Computed tomography was performed exclusively for differential diagnosis in the preoperative period in 27 (13.8%) patients. The main factors in choosing the method of surgery were the localization of the purulent center and its size, the stage of destruction, the general assessment of the severity of the patient’s condition. In 90% of patients, the general condition was assessed as moderate and severe. Abscesses were, as a rule, single and localized in almost all parts of the liver with possible damage from one to three segments. The proposed algorithm of surgical treatment is based on ultrasound characteristics of abscesses and the stage of their formation.