Особливості динаміки призначень деяких антипсихотичних препаратів в контингенті хворих на резидуальну шизофренію

Abstract

Актуальність. Резидуальна шизофренія є психічним розладом, що характеризується стійкими негативними симптомами та специфічним дефектом особистості, який формується на тлі тривалого перебігу психопатологічного процесу. Мета дослідження: встановити особливості динаміки фармакологічних втручань у хворих на резидуальну шизофренію. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз медичної документації та клінічне обстеження 200 пацієнтів Запорізької обласної клінічної психіатричної лікарні та Веселовського психоневрологічного інтернату з діагнозом резидуальної шизофренії (МКБ-10: F20.5) протягом 2010-2023 рр. Розподіл за статтю становив 122 (61%) пацієнтів чоловічої статі та 78 (39%) пацієнтів жіночої статі. Середній вік – 59,0±9,2 роки, середня тривалість захворювання – 33,2±12,4 роки. Використано наступні методи дослідження: анамнестичний; клініко-психопатологічний; статистичний. Результати дослідження. Глибина аналізу медичної документації була 5 років (з 2018 до 2022 рр.). Відносні дані відображають динаміку зміни частоти призначень найбільш активно використовуваних антипсихотиків. У 2018 році частка призначень хлорпромазину становила 40,6%, з незначним збільшенням до 41,6% у 2019 році. Проте з 2020 року спостерігалося поступове зниження показника його призначення до 38,6%, 39,6% у 2021 році та 36,7% у 2022 році. Подібну динаміку демонструє й галоперидол. Рисперидон залишається антипсихотиком із найвищим відсотком призначень серед представлених препаратів. Відносну стабільність демонструє арипіпразол: у 2018 році його призначення становили 44,5%, а у 2019 році показник знизився до 38,3%. У 2020 році відбулося зростання до 43,2%, а у 2021 та 2022 роках частка призначень збільшилася до 46,9% та 49% відповідно Щодо оланзапіну, у 2018 році частка його призначень становила 39,1%, після чого спостерігалося зростання до 44,2% у 2019 році. У 2020 році показник знизився до 37,5%, однак у 2021 році було зафіксовано тимчасове підвищення до 42,7%, а у 2022 році частка становила 39,8%. Relevance. Residual schizophrenia is a mental disorder characterized by persistent negative symptoms and a specific personality defect, which develops against the background of a prolonged psychopathological process. Aim: to identify the features of the dynamics of pharmacological interventions in patients with residual schizophrenia. Materials and Methods. An analysis of medical records and clinical examination of 200 patients at the Zaporizhzhia Regional Clinical Psychiatric Hospital diagnosed with residual schizophrenia (ICD-10: F20.5) was conducted from 2010 to 2023. The gender distribution included 122 (61%) male patients and 78 (39%) female patients. The average age was 59.0±9.2 years, and the average duration of the disease was 33.2±12.4 years. The following research methods were used: anamnestic, clinical-psychopathological, and statistical. Results. The depth of the analysis of medical records was 5 years (from 2018 to 2022). The relative data reflect changes in the frequency of prescriptions for the most commonly used antipsychotics. In 2018, the proportion of chlorpromazine prescriptions was 40.6%, with a slight increase to 41.6% in 2019. However, from 2020, there was a gradual decline to 38.6%, 39.6% in 2021, and 36.7% in 2022. Haloperidol showed a similar trend. Risperidone remained the antipsychotic with the highest prescription rate among the analyzed drugs. Aripiprazole demonstrated relative stability: in 2018, prescriptions accounted for 44.5%, decreasing to 38.3% in 2019. In 2020, the rate increased to 43.2%, and in 2021 and 2022, prescriptions rose to 46.9% and 49%, respectively. Regarding olanzapine, in 2018, its prescription rate was 39.1%, followed by an increase to 44.2% in 2019. In 2020, it decreased to 37.5%, with a temporary rise to 42.7% in 2021, and in 2022, the rate was 39.8%.